"Амністію капіталів" ухвалили, та чи допоможе це економіці?
Наші законодавці здатні перетворити на фарс будь-яку прогресивну ідею.
Останній приклад - ухвалені парламентом 15 червня зміни до Податкового кодексу про добровільне декларування активів фізичних осіб. Замість стимулюючих інструментів закон пропонує власникам тіньових капіталів юридично визнати себе порушниками податкового законодавства. До того ж вони мають заплатити чималі кошти за легалізацію своїх статків.
Отже, 15 червня Верховна Рада більшістю голосів ухвалила законопроект №5133 із довгою назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Нагадаю, що в березні я докладно аналізував цей документ, коли його тільки зареєстрували в парламенті. На жаль, найголовніші аспекти, які будуть вирішувати успіх чи провал податкової амністії, в остаточному варіанті майже не змінилися.
Нові строки, зависокі ставки
Під амністію підпадатимуть активи, «які були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року». Закон встановлює період добровільного декларування таких статків – з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року (у початковій версії - з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року).
Право на легалізацію тіньових капіталів матимуть фізичні особи. Але це не стосується громадян, які після 2010 року працювали на державній службі й мусили подавати відповідну декларацію про доходи. Декларант повинен буде документально підтвердити грошову вартість об’єктів декларування. Активи кримінального походження під цей закон не підпадають, що цілком логічно. Виняток – статки, набуті в результаті ухилення від сплати податків, порушення у сфері валютного законодавства чи у сфері захисту економічної конкуренції.
Закон надає право подавати знеособлені декларації персонально або через уповноваженого представника – нотаріуса. Джерело отримання доходів перевірятися не буде.
Парламентарі залишили без змін пункт про обсяги збору при поданні «нульової декларації»:
• 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України;
• 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном;
• 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Я вважаю такі ставки зависокими. На моє переконання, під час легалізації капіталів невідомого походження необхідно запровадити максимально низькі ставки оподаткування – максимум до 5%. Доцільно було б створити пільгові податкові умови для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну.
“Презумпція винуватості” так і залишилась в основі закону
Те, що держава обрала в якості інструмента амністування тіньового капіталу продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), я вітаю. За умови, що цінні папери мають бути довгостроковими, а процедура їхньої купівлі – максимально спрощеною. Але такого позитиву у законодавчих новаціях обмаль.
Ухвалений документ передбачає, що особи, які матимуть право на легалізацію тіньових доходів, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків.
Тобто, декларуючи тіньові статки, фізична особа юридично визнаватиме себе неплатником податків. Така собі «презумпція винуватості», на яку я дуже радив звернути увагу законодавців у моїх попередніх публікаціях. Але цей вирішуючий аспект так і залишився без змін! Й гарантій того, що в майбутньому держава не переслідуватиме декларанта - кримінально чи шляхом надмірного податкового тиску, - затверджений документ не містить.
Щоб забезпечити декларанту належний рівень конфіденційності та захищеності у попередній версіъ законопроекту пропонувалось запровадити процедуру подачі декларації до банку. Проте, остаточна редакція передбачає подання декларації саме до податкової, ще й за визначеною нею формою. А податкова не була б податковою, якщо б не забезпечила б собі простір для маневру (цитую): «Інформація, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є податковою інформацією».
Зовсім не зрозуміло те, що об’єктом декларування не можуть бути готівкові кошти.
Адже легалізація готівкових цінностей, шляхом переведення їх в купівлю ОВДЗ принесло б значний ефект. І, на мій погляд, економічний ефект для держави тут полягає не у збільшенні податкових надходжень від легалізації, а у переведенні тіньового сектору в реальний й подальшій роботі української економіки.
Нарешті, закон говорить про амністію капіталів, як про одноразову акцію. Але давайте будемо відвертими й відповімо на питання: чи багато знайдеться охочих добровільно юридично визнати себе порушниками (нехай і у минулому) податкового законодавства та ще й заплатити за це 5-9% від задекларованої суми державі? Без законодавчих гарантій захищеності капіталів у майбутньому. Відповідь на це питання очевидна. Тобто закон не спрацює й амністію доведеться проводити повторно. До речі, законодавство не акцентує увагу на тому, що ці зміни до Податкового Кодексу є винятковими. На мою думку це — хибний шлях.
Латання дірок у бюджеті замість відновлення економіки
Аналізуючи прийнятий законопроект, приходжу до висновків, що уряд переслідує короткострокову ціль – залатати діри в бюджеті за рахунок надходження податку від декларування. Це простежується в усіх аспектах законопроекту – від ставки оподаткування до визначення її об’єкту. Тоді як він мав бути стратегічним, направленим на залучення задекларованих коштів в «білу зону» економіки України.
Вкотре мені доводиться нагадувати про важливість комплексного підходу держави до детінізації економіки. Амністія статків невідомого походження матиме успіх, якщо вона буде вмонтована в загальний процес реформування податкової системи України. Про необхідність таких трансформацій я наголошую чи не в кожній своїй публікації.
Головна моя теза: держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні. На жаль, ухваленим законодавчим змінам бракує системного бачення. Тому їхній ефект може бути тимчасовим, спрямованим на латання бюджетних дірок. Але далекосяжної перспективи вони не матимуть.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427