Ложка дьогтю в проекті податкових пільг для українських "айтишників"
Законотворці нахваляються: нарешті українські айтішники отримають пільги при сплаті податків!
Адже IT-галузі - це той напрямок економіки, за яким майбутнє України. Ідеться про законопроект №3933, зареєстрований у Верховній Раді 23 липня. На перший погляд, документ справляє позитивне враження. Але уважна людина знайде в ньому чималу ложку дьогтю, яка цілком нівелює хорошу ідею.
Отже, що передбачає проект закону? Проаналізуємо його детально. Упродовж 2021-2030 років має поступово відбутися:
-Зниження ПДФО з 18% до 5%;
-Зниження ЄСВ з 22% до 5%;
-Звільнення від військового збору (1,5%);
-Застосування до доходів суб'єкта індустрії інформаційних технологій ставки, визначеної пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України з коефіцієнтом 0,5.
Щоб скористатися цими пільгами, суб’єкт господарювання повинен отримати статус суб’єкта індустрії інформаційних технологій та відповідати протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів наступним критеріям:
• Проводити діяльність за наступними КВЕДами: 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 58.21 Видання комп’ютерних ігор; 62.01 Комп’ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем.
• частка доходів за вказаними КВЕДами дорівнює або перевищує 90 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
• питома вага витрат на оплату праці в собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг дорівнює або перевищує 50 відсотків;
• у суб'єкта відсутній податковий борг;
• щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом.
І, як-то кажуть, вишенька на торті: застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ можливе за умови, що мінімальні розміри податку чи збору із зарплати є не меншими, ніж податок чи збір за стандартною ставкою з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Інакше кажучи, ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% мусять перевищувати 4 250 грн та 5 195 грн.
На перший погляд, автори документу знайшли ідеальну формулу зниження податкової ставки. Тобто, ми уникаємо різкого зменшення податкових надходжень і водночас стимулюємо роботодавців офіційно працевлаштовувати ІТ-фахівців та нараховувати їм «білу» зарплатню, адже висока заробітна плата знижує ставку ЄСВ та ПДФО до 5%! Але досить прорахувати, якою має бути заробітна плата «айтішника», аби його роботодавець скористався пільгою, і можна хапатися за голову. Це близько 104 тисяч гривень або понад 3743$ щомісяця.
Цифри захмарні навіть для цього сектору економіки. Лише обмежене коло фахівців з ІТ-галузі отримує стільки за свою працю. Переважна їх більшість заробляє в середньому 25-35 тис. грн. Тож яка тоді мета законопроекту? Невже він націлений лише на те, щоб мінімізувати податковий тиск на надвисокі зарплати?
Зважте, у більшості розвинених країн діє прогресивна система оподаткування, натомість в Україні нам пропонують рухатися зворотнім шляхом: що більше ти отримуєш зарплати, то меншу суму податків платиш. Корисна ідея перекреслена недолугим формулюванням і бездарним втіленням.
Здавалося б, чому авторам законопроекту не прив’язати всі наведені вище розрахунки до мінімального порогу заробітної плати для фахівців IT-галузі? Скажімо, встановити її на рівні 30 тис. грн? Без сумніву, це стало б вагомішим стимулом до офіційного працевлаштування «айтишників» та виплати їм «білої» зарплатні, ніж запровадження не відомо на кого розрахованих пільг.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3795
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22933
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17386
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16851
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13488
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11529