Ложка дьогтю в проекті податкових пільг для українських "айтишників"
Законотворці нахваляються: нарешті українські айтішники отримають пільги при сплаті податків!
Адже IT-галузі - це той напрямок економіки, за яким майбутнє України. Ідеться про законопроект №3933, зареєстрований у Верховній Раді 23 липня. На перший погляд, документ справляє позитивне враження. Але уважна людина знайде в ньому чималу ложку дьогтю, яка цілком нівелює хорошу ідею.
Отже, що передбачає проект закону? Проаналізуємо його детально. Упродовж 2021-2030 років має поступово відбутися:
-Зниження ПДФО з 18% до 5%;
-Зниження ЄСВ з 22% до 5%;
-Звільнення від військового збору (1,5%);
-Застосування до доходів суб'єкта індустрії інформаційних технологій ставки, визначеної пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України з коефіцієнтом 0,5.
Щоб скористатися цими пільгами, суб’єкт господарювання повинен отримати статус суб’єкта індустрії інформаційних технологій та відповідати протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів наступним критеріям:
• Проводити діяльність за наступними КВЕДами: 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 58.21 Видання комп’ютерних ігор; 62.01 Комп’ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем.
• частка доходів за вказаними КВЕДами дорівнює або перевищує 90 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
• питома вага витрат на оплату праці в собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг дорівнює або перевищує 50 відсотків;
• у суб'єкта відсутній податковий борг;
• щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом.
І, як-то кажуть, вишенька на торті: застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ можливе за умови, що мінімальні розміри податку чи збору із зарплати є не меншими, ніж податок чи збір за стандартною ставкою з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Інакше кажучи, ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% мусять перевищувати 4 250 грн та 5 195 грн.
На перший погляд, автори документу знайшли ідеальну формулу зниження податкової ставки. Тобто, ми уникаємо різкого зменшення податкових надходжень і водночас стимулюємо роботодавців офіційно працевлаштовувати ІТ-фахівців та нараховувати їм «білу» зарплатню, адже висока заробітна плата знижує ставку ЄСВ та ПДФО до 5%! Але досить прорахувати, якою має бути заробітна плата «айтішника», аби його роботодавець скористався пільгою, і можна хапатися за голову. Це близько 104 тисяч гривень або понад 3743$ щомісяця.
Цифри захмарні навіть для цього сектору економіки. Лише обмежене коло фахівців з ІТ-галузі отримує стільки за свою працю. Переважна їх більшість заробляє в середньому 25-35 тис. грн. Тож яка тоді мета законопроекту? Невже він націлений лише на те, щоб мінімізувати податковий тиск на надвисокі зарплати?
Зважте, у більшості розвинених країн діє прогресивна система оподаткування, натомість в Україні нам пропонують рухатися зворотнім шляхом: що більше ти отримуєш зарплати, то меншу суму податків платиш. Корисна ідея перекреслена недолугим формулюванням і бездарним втіленням.
Здавалося б, чому авторам законопроекту не прив’язати всі наведені вище розрахунки до мінімального порогу заробітної плати для фахівців IT-галузі? Скажімо, встановити її на рівні 30 тис. грн? Без сумніву, це стало б вагомішим стимулом до офіційного працевлаштування «айтишників» та виплати їм «білої» зарплатні, ніж запровадження не відомо на кого розрахованих пільг.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393