В Україні запрацював моніторинг риболовних суден
Подібний крок зі сторони Держави має нарешті розв’язати одну з давніх проблем стосовно незаконного вилову водних біоресурсів.
З початку червня місцеперебування риболовних суден під час промислового вилову риби у межах і за межами України фіксується спеціальною інформаційно-телекомунікаційною системою. Нагадаю, що це питання неодноразово обговорювалось на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, а також під час виїзних засідань з керівництвом Мінагрополітики до Одеської та Миколаївської області.
Саму процедуру моніторингу передбачено наказом Міністерства аграрної політики України 09.11.2004 № 407 “Про затвердження Положення про систему моніторингу риболовних суден” та додатково закріплено в Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року.
Система моніторингу риболовних суден – комплекс взаємопов'язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру щодо отримання, аналізу, зберігання та використання інформації про риболовні судна. Дана система створена з метою централізації та систематизації інформації про риболовні судна, що плавають під Державним Прапором України та здійснюють промисел у внутрішніх водах, територіальних водах України (територіальному морі України), виключній (морській) економічній зоні України, у водах за межами юрисдикції України, та судна, що плавають під прапорами інших держав і здійснюють промисел у виключній (морській) економічній зоні України.
Моніторинг має на меті забезпечити чіткий контроль за місцеперебуванням суден, що є необхідним для охорони водних біоресурсів та їх раціонального використання.
Основними завданнями системи моніторингу риболовних суден є:
- забезпечення дотримання вимог міжнародних договорів у галузі регулювання рибальства;
- дотримання стандартів щодо комплектування риболовних суден кваліфікованим персоналом;
- підвищення рівня безпеки мореплавства риболовних суден;
- запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з риболовних суден;
- збереження рибних запасів;
- дотримання заходів регулювання та управління рибальством.
Запуск нової системи моніторингу стане ще одним важливим елементом у процесі реформування рибної галузі. Онлайн моніторинг за риболовними суднами дасть можливість зменшити ганебну практику незаконного рибальства, а також знизити корупційні ризики у промисловому вилову водних біоресурсів.
На Держрибагентство покладено обов'язок ведення Реєстру риболовних суден, який є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України.
Контроль за риболовними суднами допоможе знизити частку незаконної рибної продукції на ринку, яка наразі складає значну конкуренцію легально добутим водним біоресурсам. Водночас такий моніторинг дозволить сформувати об’єктивну доказову базу щодо незаконного вилову риби та посилить ефективність заходів з охорони водних біоресурсів.
Звертаю увагу, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану промисел українськими рибалками в Азовському та Чорному морях у 2022 році фактично не здійснювався, водночас квоти добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі отримали 84 користувачі, в Азовському — 55 користувачів. Протягом 2022 року промисловий вилов водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах та виключній (морській) економічній зоні України, за даними Держрибагентства, зменшився на 67 відсотків та становив 10 тис. тонн (30,5 тис. тонн у 2021 році). Усього у 2022 році добуто (виловлено) 33,8 тис. тонн водних біоресурсів, що майже на 54 відсотки менше порівняно з показником 2021 року.
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 512
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 115
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 77
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 22304
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 16276
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3133
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3021
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 2872