Туреччина вводить 130-відсоткове імпортне мито на зерно

Туреччина, найбільший покупець української пшениці та ячменю, з 1 травня цього року запроваджує імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу.

Про це повідомляє офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete. Також, за інформацією Міністерства торгівлі Турецької Республіки, йдеться про відновлення Туреччиною загальних мит на імпорт зерна. Вказане рішення прийнято для захисту турецьких сільгоспвиробників напередодні нового зернового сезону та стосується всіх країн експортерів зерна. Мито має бути запроваджено на пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, овес та сорго. Ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість нинішніх 0%. 

Виняток зроблено для Сінгапуру: частину продукції з цієї країни можна буде ввозити до Туреччини з митом у розмірі 16,2%. Нульові мита, як і раніше, діятимуть для Боснії та Герцеговини.

Раніше мита на імпорт зерна та інших сільськогосподарських товарів становили 45% для пшениці, 35% для ячменю та 25% для кукурудзи. Однак після пандемії в жовтні 2020 року Туреччина спочатку знизила мита, а потім взагалі припинила їх стягувати.

За даними Держмитслужби, у 2022 році експорт українського зерна до Туреччини склав 9,6% від загального обсягу, виторг склав $2,9 млрд. За перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.

У Туреччині дійсно вважають, що цей захід допоможе захисту внутрішнього ринку, адже турецькі імпортери закуповують великі обсяги для переробки та подальшого експорту продукції з доданою вартістю, приміром борошно, макаронні або кондитерські вироби. За наявною інформацією, більшої частки українського зерна вказане рішення Туреччини не стосується, оскільки воно ввозиться до турецької держави в режимі “inward processing”, за яким мито становить 0%. Тобто ставка мита на імпорт вихідної сировини для переробників не зміниться, за умови, якщо вони підтвердять подальший експорт готової продукції. 

Запровадження мита Туреччиною відбувається на тлі заборони імпорту української агропродукцію чотирма країнами ЄС.

Нагадаю, близько десяти днів тому Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія тимчасово обмежили імпорт зерна з України. Ці країни обґрунтували такі кроки, серед іншого, проблемами власних фермерів через сприятливу конкуренцію з боку української продукції. Транзит товарів через східні країни ЄС все ще можливий. Наразі на рівні ЄС ведеться пошук єдиного рішення. 

Після цього Єврокомісія нагадала, що не підтримує такі одноосібні дії, оскільки питання щодо регулювання торгівлі належить до компетенції ЄС. Наразі тривають переговори між Єврокомісію та цими країнами щодо запровадження обмежень на рівні ЄС. Поки що Єврокомісія погодилася лише на заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до цих країн. Своєю чергою міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини хочуть додатково включити до цього списку соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти.

На мою думку, вказане рішення може бути частиною електоральної кампанії нинішньої влади Туреччини напередодні президентських виборів у країні, що мають відбутися 14 травня ц.р. Враховуючи високий попит на зернову продукцію в Туреччині та теперішні тенденції до зростання цін на продукти харчування в країні, не можна виключати повернення до тимчасової нульової ставки мита на імпорт зернових після проведення виборів або після збору врожаю пшениці та ячменю, що починається вже у травні. Імпортери ж очікують, що це відбудеться вже у новому сезоні (почнеться 1 липня 2023 року) і Туреччина, ймовірно, знову обнулить ввізне мито і для внутрішнього ринку, вичерпавши власний потенціал.