Понад 400 млн людей в світі споживають зерно виключно з українських полів

Українська земля завжди славилася родючістю та щедрістю. Вчасні та дбайливі посіви дозволяли отримувати гарний врожай, якого було вдосталь як для українців, так і для громадян інших країн. Війна, розв’язана росією, значно зменшує можливість експорту зерна, як наслідок – на світ чекає продовольча криза, а для деяких країн існує суттєва загроза голоду. 

Українські порти не працюють на повну потужність через військову агресію росії. Тому для експорту українського зерна доводиться шукати альтернативні логістичні шляхи, більшу частину зерна Україна експортує сухопутним кордоном із Польщею. Такий крок став для нашої країни вимушеним, оскільки через повномасштабну війну, розв'язану рф, вона не може повноцінно експортувати зерно по морю.

Зерно має проходити через Польщу транзитом і переправлятися в інші країни, проте його частина залишається в країні. Там його продають, що створює надлишок продукції та загрожує бізнесу місцевих аграріїв.

Польські фермери зажадали від міністерства сільського господарства реакції на кризу, а також відставки міністра сільського господарства Польщі Генріка Ковальчика. Глава міністерства зробив кілька гучних заяв, які ще більше розлютили протестувальників і йому довелося піти у відставку. Аналогічна ситуація склалась і в інших країнах - сусідах України.

Польща є і залишатиметься нашим великим другом і надійним партнером, це одна з країн, яка першою прийшла нам на допомогу і робить все можливе, а часом і неможливе, щоб ми вистояли. Ми вдячні за таку підтримку та співпрацю. 

Війна росії проти України вплинула на весь світовий аграрний ринок. Країна-агресор створила проблеми як для виробників -  українських та, наприклад, польських, так і для споживачів, не лише в нас, а й у Європі та Африці. І одна з головних проблем - це блокування морських шляхів експорту українського зерна.

З початку війни ціни на базові продукти харчування, такі як пшениця та рослинні олії, різко зростають, що створює надзвичайні витрати для світових споживачів, особливо для найбідніших. 

До війни наша країна входила в ТОП-10 світових експортерів, а за окремими позиціями – в ТОП-5 та ТОП-3. Частка експорту соняшникової олії складає близько 40%, соняшникового насіння – 27%, ячменю – 5%, пшениці – 3%, рапсового насіння – 3%, кукурудзи – 2%. 

Близький Схід і Північна Африка (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина) є основними покупцями пшениці та кукурудзи, тому проблема продовольчої безпеки стосується цих країн найбільше. Раніше уряд Камеруну заявив, що війна росії проти України вже стала причиною дефіциту пшениці, який призвів до 40-відсоткового зростання цін на хліб.

Київська школи економіки провела дослідження і виявила, що понад 400 млн людей у ​​всьому світі залежать від поставок зерна лише з України.

Війна в Україні вже спонукає компанії шукати альтернативи соняшниковій олії, і цей зсув у торгових потоках, ймовірно, також включатиме кукурудзу, яка в основному використовується як корм для тварин. Українська не ГМ кукурудза становить близько половини імпорту ЄС. За даними Центру з безпеки харчових продуктів, 92% кукурудзи в США є ГМ, з аналогічними рівнями в Бразилії. Тому в той час, коли весь світ намагається боротися з ГМО, війна спонукає використовувати для годівлі тварин не надто екологічні корми.

В цей час, зміщуючи увагу світової спільноти з війни, Росія продовжує штучно стримувати експорт українського зерна морем, гальмуючи проведення інспекцій суден у Босфорі. Інспектують лише 2-3 кораблі в день. Якби всій світовій спільноті разом вдалося дотиснути росію щодо збільшення цих перевірок, ми б могли відправляти в декілька разів більше кораблів на добу, відповідно, потік автомобільних перевезень українського зерна країнами Європи міг би зменшитися. Для українського фермера експорт морем дешевший, а отже - вигідніший. 

Майже рік тому Єврокомісія впровадила ініціативу «Шляхи Солідарності» для налагодження альтернативних маршрутів експорту української агропродукції та імпорту товарів першої необхідності в умовах блокади морських портів. Це була шалена підтримка з боку Європи, в тому числі Польщі, і це рішення дало змогу захистити критичні інтереси українських фермерів. 

Україна продовжує зближувати міжнаціональні ринки на шляху до здорової конкуренції та розуміє, що союзникам має бути комфортно співпрацювати. На жаль, війна внесла свої корективи, але на щастя, європейці це розуміють.