Зерновий коридор: чому кількість проходження суден через Босфор є критично низькою?

За 34-ий тиждень роботи зернового коридору через морські порти Одеської області було експортовано 804,2 тис. тонн агропромислової продукції, що на 26% менше відвантажень цим каналом тиждень тому.

За 34-ий тиждень роботи зернового коридору (20-26 березня 2023 р.) через морські порти Одеської області було експортовано 804,2 тис. тонн агропромислової продукції, що на 26% менше відвантажень цим каналом тиждень тому. При цьому кількість кораблів, що були завантажені за цей тиждень, була така ж як і попереднього тижня — 22 одиниці. Найбільші обсяги експорту впродовж 34-го тижня роботи зернового коридору становили: кукурудза, пшениця та соя — 52%, 29% та 5% відповідно. 

Між тим завершується вже 8-ий місяць роботи зернового коридору. Показники за березень малопомітно відрізняються від лютневих. Зокрема, не змінилася в кращу сторону статистика кількості проходжень суден за добу. Маємо показник у 2,8. Загалом за останні три місяці функціонування Коридору кількість проходження суден за добу через Босфор стабільно коливаються в діапазоні менше ніж 3, замість 6-7 можливих. Нагадаю, найгірший показник був у січні – 2,5. Березневий тоннаж відправленої продукції становить 3,8 млн тонн, це на 500 тис. тонн більше, аніж було у лютому. Пшениці за перший місяць весни поїхало 908 тис. тонн, кукурудзи – 2,3 млн тонн. 

26 березня, Україна відправила шосте судно в межах програми Grain From Ukraine. Балкер з зерном прямує «зерновим коридором» до Ємену та перевозить 30 тисяч тонн пшениці за програмою Grain From Ukraine. Це шосте судно в межах цієї програми. Він вийшов із порту «Чорноморськ» та доєднався до каравану ще з трьох суден.

Зазначається, що 30 тисяч тонн гуманітарної української пшениці отримає Ємен завдяки донатам урядів США, Франції та Іспанії. Загалом від моменту старту Grain From Ukraine з портів Великої Одеси відправлено 170 тисяч тонн української пшениці до таких країн, як Ефіопія, Сомалі, Ємен та Кенія.

Завдяки продовженню зернового коридору була змога відправити більше пшениці до країн, які дуже її потребують. Йдеться про такі країни як Ємен, Сомалі, Кенія, Ефіопія, Бангладеш, Судан тощо. Варто відзначити, що Україна завжди покривала значну частку їхніх щорічних продовольчих потреб. Тож у березні ми відвантажили в потребуючі країни 374 тис. тонн пшениці, це на 120 тис. тонн більше, ніж було в лютому. З них 60 тис. тонн поїхало в рамках гуманітарних програм до Ємену та Ефіопії. Наразі сукупно  в нужденні країни відправлено майже 2 млн тонн пшениці, це 26,4% від загальної кількості експорту цієї с/г культури.

Однак є країни, куди поставки нашого збіжжя просіли через непередбачуваність функціонування Коридору і небажання покупців ризикувати. Серед них Індонезія. Якщо до війни ми відправляли туди 2,6 млн тонн пшениці, що становило 24% від їхніх щорічних потреб в 11 млн тонн, то за останній маркетинговий сезон туди поїхало лише 341 тис. тонн, що складає лише 4%.

Загальна кількість відправок за 8 місяців становить 26,3 млн тонн агропродукції, з яких пшениці відвантажено – 7,3 млн тонн, кукурудзи – 12,9 млн тонн. 

Сказати, що коридор покриває потреби українського експорту - буде перебільшенням. Деякі аграрії досі мріють продати принаймні залишки 2021 року. У листопаді 2022 року росія фактично зупинила свою участь у цій ініціативі, але продовжує перевірки та інспекцію суден. Як стурбовано зазначають керівники Міністерства закордонних справ України, інспекції саме російських суден у Босфорі не відбуваються. А це підвищує ризик того, що у зворотному напрямку росіяни можуть везти до своїх портів військові вантажі.

За повідомленнями інспекторів зернового коридору - представників України,  росіяни постійно перевіряють баластні води, якість зерна з суден, які виходять з коридору, при тому, що ці параметри навіть не входять до регламентів роботи інспекцій. Абсурдність у діях росіян, які беруть участь у таких перевірках, дійшла межі здорового глузду. Їхні інспектори встановили для себе спеціальний графік роботи. Замість повного восьмигодинного робочого дня, як у спеціалістів інших держав, вони працюють лише по п’ять годин на день —  з 10 до 15. Цілком зрозуміло, що після 15 години вже жодного судна із зерном не  перевірятимуть, вони стоятимуть, очікуючи нового робочого дня росіян. Тобто, росія як може, технічно саботує роботу зернового коридору. Як результат на вхід до протоки чекають близько сотні суден. Якщо за день інспекцію можуть пройти три кораблі, то на проходження наявної черги йде щонайменше місяць. 

З українських портів в останні місяці вдається більше вивозити зерна за рахунок ефективнішого розподілу суден по коридору. Це вдалося завдяки обмеженням на проходження ним суден з допустимою завантаженістю судна не менше 25 тис. т. Простими словами — час на перевірку суден фактично однаковий, тож краще працювати з великими суднами, які зможуть більше вивезти зерна. Хоча це і дискримінує невеликих гравців ринку.

До суден, які зараз стоять на вхід до коридору постійно додаються нові, відповідно виростають ставки фрахту. І це до того, що фрахтовий ринок у березні уже піднявся, зокрема, БФІ (Балтійський фрахтовий індекс суховантажного тоннажу) виріс у два рази. Ставки демереджів (додаткові витрати, що явля.nm собою ліквідовану шкоду за затримку судна) також будуть набагато вищими, ніж у січні, все це лягатиме на покупців, трейдерів, відповідно на українського фермера.

Такий стан справ негативно впливає в першу чергу на попит, і як наслідок, цінову кон'юнктуру, оскільки в такі терміни неможливо спланувати постановку судна і завезення продукції, термінали стоять завантаженими та не можуть ритмічно приймати вантаж, що критично впливає не тільки на забезпечення світової продовольчої безпеки, а й на отримання оборотних коштів під посівну кампанію аграріями. Така непрогнозованість не стимулює аграріїв розширювати площі, вкладатися в технічне оснащення, підвищувати зарплати працівникам тощо.

Але з точки зору експорту у нас лишилось три місяці до кінця маркетингового року, також відбудеться сезонне скорочення запасів, передовсім ячменю та пшениці, а в товарній структурі експорту зерна зростатиме частка кукурудзи, експортний потенціал якої використано лише наполовину. Відповідно вже буде розуміння майбутнього врожаю, залишків. До того ж ми експортуємо не лише коридором, але і через Дунай та західні кордони автомобільним та залізничним транспортом. На фоні шоку перших місяців війни та блокування морських портів, які були головними експортними воротами України, аграрний ринок нашої країни почав в екстреному порядку переорієнтовувати логістику в напрямку західних кордонів. Сприяли цьому і країни ЄС, які реалізували ряд ініціатив, щоб компенсувати українським аграріям втрату ринків збуту і полегшити доступ до морських портів в Європі.

Нагадаю, у Стамбулі 18 березня 2023 року Україна, Організація Об’єднаних Націй і Туреччина домовилися про продовження «Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море» ще на 120 днів. Вона почала роботу 22 липня 2022 року, а перше судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси 1 серпня. Хоча росіяни наполягали на продовженні дії зернового коридору на 60 днів,  одна із версій — на тлі анонсованого весною контрнаступу України, росія у випадку негативних сценаріїв на полі бою хоче мати важелі впливу. Уряд також працює над включенням до зернового коридору портів Миколаївщини.