Революційні зміни у рибному господарстві України: що пропонує законопроект № 7616
Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії у «рибному бізнесі» та багато іншого
Рибальство є основою рибного господарства України. Починаючи з 1995 року, добування біоресурсів складало близько 400,1 тис. тонн, а станом на 2021 рік - лише 73,7 тис. тонн, що становить лише 18,4 % від попереднього показника. Таким чином, за 25 років показник добування водних біоресурсів зменшився майже в 6 разів. Експерти зазначають, що ринок тіньового вилову водних біоресурсів щорічно зростає, втрати від незаконного видобутку становлять близько 800 млн грн щорічно.
Як наслідок, ми щороку імпортуємо у замороженому вигляді майже 80 відсотків риби, в 2021 році вартість імпорту склала понад 1 млрд дол. США, за умови, що українці споживають на багато менше рибної продукції ніж громадяни інших країн.
Причини зменшення обсягів вилову на ринку лежать в тому числі та в законодавчій площині. Доступ до ринку для нових учасників є обмеженим, відсутність прозорих і зрозумілих процедур отримання документів дозвільного характеру в галузі призводить до зростання корупційних ризиків і зниженню зацікавленості з боку субʼєктів господарювання щодо входу на ринок.
Така негативна тенденція не сприяє належному забезпеченню продовольчої безпеки країни та потребує належного законодавчого врегулювання проблем.
Для впровадження реальних кроків розвитку галузі рибного господарства України, запровадження інноваційних методів державного управління, зниження корупційних ризиків та спрощенням умов ведення «рибного бізнесу» Верховною Радою України 20.09.2022 у першому читанні прийнято за основу законопроект № 7616 від 29.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури».
Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії у «рибному бізнесі», залучення нових суб’єктів господарювання на ринок, включення поняття «нелімітований ресурс», запровадження прозорих електронних аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів тощо.
Законопроектом передбачається забезпечити економічну конкуренцію шляхом надання всім без виключення суб’єктам рибного господарства доступу до спеціального використання водних біоресурсів, оскільки переважне право мали лише традиційні користувачі водних біоресурсів, тобто ті, які здійснювали рибний промисел три та більше років.
Відтворення риби, інших водних живих ресурсів та виробництво харчової продукції з них, є перспективною галуззю економіки, адже за інформацією Державного агентства водних ресурсів України, станом на 01.01.2019 року, із наявних в Україні 47450 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 276,29 тис. га, в оренду передано тільки 17440 водних об’єктів загальною площею 119,62 тис. га. Таким чином, лише 1/3 водних об’єктів України перебуває в оренді.
З огляду на зазначене, ще 2/3 водних об’єктів можуть бути передані в оренду для рибогосподарських потреб, що дозволить забезпечити населення необхідною рибною продукцією та розв'язували питання продовольчої безпеки.
Так, наразі суб’єкти рибного бізнесу вже мають можливість розпочати промислове рибальство 2023 року відповідно до постанови Уряду від 30.12.2022 № 1479, якою запроваджено електронні торги (аукціони) для отримання права на спеціальне використання водних біоресурсів.
Як вже неодноразово інформувало Держрибагентство, з початку 2023 року цей дворічний експериментальний проект вже розпочато. Наразі триває активна стадія проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів.
Станом на 16 березня у державній електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» проведено 239 аукціонів, а це майже 65 % від вже оголошених аукціонів.
За результатами проведених аукціонів вже підписано й опубліковано в державній електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» 184 протоколи про визначення переможців та укладено 157 договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів. Видано 56 дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів.
Загальна вартість реалізованих лотів складає близько 190 млн грн при стартовій майже 8 млн грн. Тобто у 24 рази більше. Для порівняння плата суб’єктами господарювання за спеціальне використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2022 році склала 10,2 млн грн. Станом на 16 березня до місцевих бюджетів перераховано 9,5 млн грн за реалізовані лоти.
На минулому тижні Держрибагентством в електронній торговій системі опублікувало 33 нових оголошення по 5 водним об’єктам (Тилігульський, Шаболацький лимани, Кучурганське водосховище, р. Десна та р. Дніпро у межах Чернігівської області), аукціони за якими відбулися вже 17 березня.
Аукціони, підписання протоколів, укладання договорів з переможцями та видача дозволів на спецвикористання водних біоресурсів тривають.
Отже, наразі в Україні вже змінено підхід до розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів, запроваджено прозорий механізм реалізації права на промисловий вилов водних біоресурсів через електронні торги, створено рівні умови економічної конкуренції для суб’єктів рибного господарства.
Реформи у рибній галузі тривають і запровадження аукціонів – це лише одна вагома складова глибинних змін, які вже розпочаті.
Так, законопроектом № 7616 передбачено розв'язання проблемних питань щодо цифровізації виробничих процесів у сфері рибного господарства, зокрема створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю, запровадження самого механізму декларування права на рибальство в електронній формі, створення передумов для простежуваності походження водних біоресурсів, забезпечення всіх без виключення риболовних суден засобами дистанційного контролю, уніфікація всіх видів спецвикористання водних біоресурсів для наукових цілей, встановлення законодавчих вимог до рибоприймальних пунктів, як вагомого важеля для обліку виловлених водних біоресурсів і продукції з них, оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм тощо.
Крім того, продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) готова надати технічну та фінансову допомогу для реалізації проекту «Є-риба». У рамках співпраці запланована робота над цифровізацію рибної галузі. ООН та Україна планують запустити єдину державну електронну систему управління рибною галуззю, яку вирішили назвати «Є-риба».
За словами розробників, така система повинна зменшити контакти між представниками державних органів та промисловцями, а також дозволить вести перевірки, моніторинг, та контролювати зариблення. Ініціаторами запуску проекту «Є-риба» виступили Держрибагентство та Мінагрополітики.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1195
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 308
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 12907
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 11249
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 8498
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
8335
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
7268