Революційні зміни у рибному господарстві України: що пропонує законопроект № 7616
Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії у «рибному бізнесі» та багато іншого
Рибальство є основою рибного господарства України. Починаючи з 1995 року, добування біоресурсів складало близько 400,1 тис. тонн, а станом на 2021 рік - лише 73,7 тис. тонн, що становить лише 18,4 % від попереднього показника. Таким чином, за 25 років показник добування водних біоресурсів зменшився майже в 6 разів. Експерти зазначають, що ринок тіньового вилову водних біоресурсів щорічно зростає, втрати від незаконного видобутку становлять близько 800 млн грн щорічно.
Як наслідок, ми щороку імпортуємо у замороженому вигляді майже 80 відсотків риби, в 2021 році вартість імпорту склала понад 1 млрд дол. США, за умови, що українці споживають на багато менше рибної продукції ніж громадяни інших країн.
Причини зменшення обсягів вилову на ринку лежать в тому числі та в законодавчій площині. Доступ до ринку для нових учасників є обмеженим, відсутність прозорих і зрозумілих процедур отримання документів дозвільного характеру в галузі призводить до зростання корупційних ризиків і зниженню зацікавленості з боку субʼєктів господарювання щодо входу на ринок.
Така негативна тенденція не сприяє належному забезпеченню продовольчої безпеки країни та потребує належного законодавчого врегулювання проблем.
Для впровадження реальних кроків розвитку галузі рибного господарства України, запровадження інноваційних методів державного управління, зниження корупційних ризиків та спрощенням умов ведення «рибного бізнесу» Верховною Радою України 20.09.2022 у першому читанні прийнято за основу законопроект № 7616 від 29.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури».
Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії у «рибному бізнесі», залучення нових суб’єктів господарювання на ринок, включення поняття «нелімітований ресурс», запровадження прозорих електронних аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів тощо.
Законопроектом передбачається забезпечити економічну конкуренцію шляхом надання всім без виключення суб’єктам рибного господарства доступу до спеціального використання водних біоресурсів, оскільки переважне право мали лише традиційні користувачі водних біоресурсів, тобто ті, які здійснювали рибний промисел три та більше років.
Відтворення риби, інших водних живих ресурсів та виробництво харчової продукції з них, є перспективною галуззю економіки, адже за інформацією Державного агентства водних ресурсів України, станом на 01.01.2019 року, із наявних в Україні 47450 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 276,29 тис. га, в оренду передано тільки 17440 водних об’єктів загальною площею 119,62 тис. га. Таким чином, лише 1/3 водних об’єктів України перебуває в оренді.
З огляду на зазначене, ще 2/3 водних об’єктів можуть бути передані в оренду для рибогосподарських потреб, що дозволить забезпечити населення необхідною рибною продукцією та розв'язували питання продовольчої безпеки.
Так, наразі суб’єкти рибного бізнесу вже мають можливість розпочати промислове рибальство 2023 року відповідно до постанови Уряду від 30.12.2022 № 1479, якою запроваджено електронні торги (аукціони) для отримання права на спеціальне використання водних біоресурсів.
Як вже неодноразово інформувало Держрибагентство, з початку 2023 року цей дворічний експериментальний проект вже розпочато. Наразі триває активна стадія проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів.
Станом на 16 березня у державній електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» проведено 239 аукціонів, а це майже 65 % від вже оголошених аукціонів.
За результатами проведених аукціонів вже підписано й опубліковано в державній електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» 184 протоколи про визначення переможців та укладено 157 договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів. Видано 56 дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів.
Загальна вартість реалізованих лотів складає близько 190 млн грн при стартовій майже 8 млн грн. Тобто у 24 рази більше. Для порівняння плата суб’єктами господарювання за спеціальне використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2022 році склала 10,2 млн грн. Станом на 16 березня до місцевих бюджетів перераховано 9,5 млн грн за реалізовані лоти.
На минулому тижні Держрибагентством в електронній торговій системі опублікувало 33 нових оголошення по 5 водним об’єктам (Тилігульський, Шаболацький лимани, Кучурганське водосховище, р. Десна та р. Дніпро у межах Чернігівської області), аукціони за якими відбулися вже 17 березня.
Аукціони, підписання протоколів, укладання договорів з переможцями та видача дозволів на спецвикористання водних біоресурсів тривають.
Отже, наразі в Україні вже змінено підхід до розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів, запроваджено прозорий механізм реалізації права на промисловий вилов водних біоресурсів через електронні торги, створено рівні умови економічної конкуренції для суб’єктів рибного господарства.
Реформи у рибній галузі тривають і запровадження аукціонів – це лише одна вагома складова глибинних змін, які вже розпочаті.
Так, законопроектом № 7616 передбачено розв'язання проблемних питань щодо цифровізації виробничих процесів у сфері рибного господарства, зокрема створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю, запровадження самого механізму декларування права на рибальство в електронній формі, створення передумов для простежуваності походження водних біоресурсів, забезпечення всіх без виключення риболовних суден засобами дистанційного контролю, уніфікація всіх видів спецвикористання водних біоресурсів для наукових цілей, встановлення законодавчих вимог до рибоприймальних пунктів, як вагомого важеля для обліку виловлених водних біоресурсів і продукції з них, оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм тощо.
Крім того, продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) готова надати технічну та фінансову допомогу для реалізації проекту «Є-риба». У рамках співпраці запланована робота над цифровізацію рибної галузі. ООН та Україна планують запустити єдину державну електронну систему управління рибною галуззю, яку вирішили назвати «Є-риба».
За словами розробників, така система повинна зменшити контакти між представниками державних органів та промисловцями, а також дозволить вести перевірки, моніторинг, та контролювати зариблення. Ініціаторами запуску проекту «Є-риба» виступили Держрибагентство та Мінагрополітики.
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький вчора о 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза вчора о 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський вчора о 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1213
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 737
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 486
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 172
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 136
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 92206
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 46731
-
Російська імперія народилась в Одесі? Клімкін питає Демську про майбутнє української мови
14501
-
Порожні полиці через ажіотаж, а не дефіцит – асоціація пекарів про ситуацію з хлібом у Києві
Бізнес 4129
-
Суд арештував майно у Білій Церкві, яке Ощадбанк продав з багатомільйонною "знижкою"
Фінанси 4082
