Україна готується до сучасного європейського регулювання сфери захисту рослин
Мінагрополітики презентувало проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин
На сьогодні чинне законодавство України у сфері здоров’я рослин включає дві базові галузі: карантин і захист рослин, які врегульовані законами України «Про захист рослин», «Про карантин рослин», «Про пестициди та агрохімікати». При цьому закони України «Про захист рослин» і «Про карантин рослин», які було прийнято у 1998 та 1993 році відповідно, подекуди містять дублюючі положення. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» було прийнято у 1995 році та відтоді він не піддавався системному перегляду в частині сталого та безпечного поводження із засобами захисту рослин з урахуванням динаміки розвитку суспільних відносин у цій сфері. Таким чином, чинне законодавство, на жаль, є фрагментованим і застарілим та, відповідно, вимагає перегляду й уніфікації.
Більш того, ключові положення зазначених законів не повною мірою відповідають основним положенням законодавства ЄС у цій сфері, зокрема в частині реалізації пункту 65 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони. Відповідно до статті 64 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами (далі – Угода про асоціацію) Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.
Таким чином, державне регулювання сфери карантину і захисту рослин доцільно переглянути, уніфікувати, осучаснити та привести у відповідність до законодавства ЄС.
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики що відбулося 13 березня представниками Міністерства аграрної політики та продовольства України презентовано проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340 від 09.01.2023). Проект Закону підготовлено із залученням експертів проектів міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні», TWINNING «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».
Документ спрямований на те, щоб імплементувати вимоги 17 актів права Європейського Союзу та консолідувати Закони України «Про захист рослин», «Про карантин рослин» і частину Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яка стосується поводження із засобами захисту рослин (крім державної реєстрації та поводження з відходами), в один єдиний закон; надати сфері захисту рослин сучасного європейського регулювання; по максимуму її цифровізувати та дерегулювати; розв'язувати проблеми з обігом засобів захисту рослин. Також удосконалюється захист території нашої держави від шкідливих організмів. Крім того, його норми встановлюють додатковий захист для бджіл.
У напрямі демонополізації та дерегуляції передбачено прозорі та чіткі механізми делегування на:
• видачу паспортів рослини;
• здійснення техогляду обладнання для застосування ЗЗР;
• навчання щодо поводження з ЗЗР;
• здійснення лабораторних досліджень;
• маркування дерев’яного пакувального матеріалу.
Скасовується карантинний сертифікат та за прикладом ЄС запроваджується паспорт рослини для простежуваності при її переміщенні територією України.
Система державного контролю буде комплексною (по всьому ланцюгу обігу рослин, насіння і ЗЗР); прозорою (всі оператори ринку зареєстровані та підконтрольні); з ризикоорієнтованим підходом (ефективна, без надлишкових перевірок бізнесу).
Передбачено створення інформаційно телекомунікаційної системи для обробки та автоматизованого обміну даними щодо державного контролю. Така система буде ідентичною за своєю метою до інформаційно-комунікаційної системи щодо перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України. Це в результаті дасть змогу створити єдину комплексну інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу (Держпродспоживслужби).
Фінансування програмного забезпечення та утримання цієї системи здійснюватиметься за кошти проекту технічної допомоги Європейського Союзу.
Законопроектом також пропонується змінити підходи до контролю на кордоні при імпорті рослин, насіння та ЗЗР, аби його осучаснити, посилити та привести у відповідність до правил ЄС.
Запроваджується обов’язковий облік та звітність щодо обігу й застосування ЗЗР. Буде створено електронну систему завчасного сповіщення про застосування ЗЗР.
Крім того, законопроект створює можливість виявити та відреагувати на фальсифіковані ЗЗР на будь-якому етапі їх обігу.
До обладнання для застосування ЗЗР, що понад п’ять років, як введене в експлуатацію, буде застосовуватися обов’язковий техогляд.
Також проект закону вводить заборону на авіаційний метод внесення ЗЗР, крім окремих чітко визначених випадків та обов’язкового отримання дозволу на це. Врегульовується можливість внесення ЗЗР дронами.
Законопроект № 8340 перезавантажує сферу захисту рослин. Він одночасно матиме позитивний вплив і на фітосанітарну безпеку, і на ведення бізнесу та створення для нього нових можливостей, і на розвиток технологій, і в цілому на здоров’я рослин та людей. Важливою стратегією документа є ідентичне з ЄС регулювання цієї галузі та державний контроль, що спростить українським аграріям вихід на зовнішні ринки.
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко вчора о 23:46
- ВЛК ограниченно пригодным, нужно ли проходить Віра Тарасенко вчора о 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін вчора о 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін вчора о 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак вчора о 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак вчора о 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль вчора о 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау 13.01.2025 11:48
- Окремі аспекти завершення приватизації ДП "Укрспирт" Віталій Жадобін 13.01.2025 11:29
- Прийняття рішень на основі даних, а не емоцій: ключ до ефективного управління Катерина Мілютенко 13.01.2025 10:22
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін 12.01.2025 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Про пенсії і справедливісь 459
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 319
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 150
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 146
- Трансформація ринку нерухомості: що принесе 2025 рік 87
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4369
-
Удар по ядерній тріаді Путіна. В Енгельсі догорає нафтобаза – чому це важливо для України
4135
-
Військова та спортсменка Лариса Жалінська виїхала до Росії та дала пропагандистам інтерв’ю
Життя 1913
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 1823
-
БЕБ зупинило масштабне виробництво підробленої кави відомих світових брендів — фото
Бізнес 1819