Проміжні підсумки роботи ринку землі
Після паузи з початком повномасштабної війни відновилась хвиля продажу земельних ділянок
Рік тому кількість охочих купити землю була величезна, та не було охочих продати, а зараз абсолютно навпаки. Водночас українська земля вважається найдешевшою в Європі.
Ринок землі сильно сприятиме відновленню економіки після війни. У людей з’явилась можливість продавати та купувати землю, запускати власне господарство, інвестувати в розвиток.
Тому Уряд ухвалив введення послуги, яка збільшить прозорість та ефективність функціонування ринку землі.
Загалом за період із 1 липня 2021 року (від початку продажу земель сільгосппризначення) до 31 грудня 2022 року здійснено понад 142,9 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею майже 322,2 тис. га.
За час з 24 лютого 2022 року, на ринку землі загалом було укладено майже 42 тис. угод, вони охоплюють площу понад 77,6 тис. га. Водночас за два останні тижні було реалізовано понад 11 тис. га (майже 5,4 тис. правочинів).
За даними Мінагрополітики, середня ціна 1 га землі в Україні за підсумками грудня 2022 року становить 52 462 грн.
Такий показник отримано на підставі 117 586 угод із продажу землі площею 268,3 тис. га. У грудні 2021 року середня ціна становила 35,6 тис. грн.
Топ областей із найвищим цінником за 1 га землі в грудні 2022 року:
- Івано-Франківська область (292,7 тис. грн)
- Донецька (244,68 тис. грн)
- Київська (212,7 тис. грн)
- Львівська (107,7 тис. грн)
- Житомирська (майже 88,8 тис. грн).
Найнижчу вартість гектара землі в грудні зафіксовано в Сумській області (10,53 тис. грн), на Чернігівщині (17,53 тис. грн) та на Волині (19,74 тис. грн).
Топ областей за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини з 1 липня 2021 року:
- Харківщина (39,5 тис. га)
- Дніпропетровщина (29 тис. га)
- Полтавщина (26,3 тис. га)
- Кіровоградщина (26,1 тис. га)
- Херсонщина (21 тис. га).
Найнижчі показники демонструють Івано-Франківська (1,7 тис. га), Закарпатська (2,3 тис. га) та Чернівецька (2,8 тис. га) області.
З невтішних прогнозів – власникам паїв з земель сільськогосподарського призначення не варто чекати зростання орендної плати в сезоні-2023, як це було до 2022 року. В сезоні 2023 року орендна плата власникам земельних ділянок не зміниться, хоча деяке коригування договорів можливе.
В Україні понад 60 млн га землі. З них 42,7 млн га – понад 70% – це земля сільськогосподарського призначення. При цьому йдеться про дуже родючі ґрунти. Близько 40% с/г землі в Україні – це чорноземи.
Нагадаю що під дією мораторію на купівлю-продаж землі перебувало понад 41 млн га, із них понад 31 млн га – це земля що перебувала у приватній власності, з якої майже 28 млн га – приватні паї. У державній та комунальній власності – понад 10 млн га.
Власників земельних паїв нині близько 7 мільйонів. Проте кількість землевласників та землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. Загалом сільськогосподарські угіддя в Україні займають 68,5% території. За даними Держстату, сільгоспугіддя – 41,8 млн га, з них рілля – 32,5 млн га.
При цьому самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її переважно від приватних власників – 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж – 7% землі – не обробляється взагалі.
Якщо поглянути на ринок землі не с/г призначення, то на операції з купівлі-продажу припадає близько третини, на спадщину – понад чверть, а от на оренду – лише кожна п'ята.
За даними опитування, яке проводилося у 2021 році, здають свої паї в оренду фермерам 61,4% власників, аграрним холдингам – 36,3%.
Здають в оренду терміном від 7 до 10 років 52,1% власників паїв, від 10 до 20 років – 19,0%, від 20 до 49 років – 4,0%, неформальний договір – 17,0%. Платню за оренду отримують грошима 42,3% власників земельних паїв, 16,6% – продукцією або послугами, 40,5% – грошима й продукцією/послугами.
Маю надію що введення мінімального податкового зобов'язання та воєнні реалії різко змінять тенденції на земельному ринку, адже ні в орендодавців-власників землі, ні в орендарів не буде стимулів приховувати орендні відносини та справжні суми оренди.
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Нація вбивць 359
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 290
- Професії зникають, навички – у тренді 129
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 126
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 109
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17992
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13102
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 12312
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 11526
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 10460