Проміжні підсумки роботи ринку землі
Після паузи з початком повномасштабної війни відновилась хвиля продажу земельних ділянок
Рік тому кількість охочих купити землю була величезна, та не було охочих продати, а зараз абсолютно навпаки. Водночас українська земля вважається найдешевшою в Європі.
Ринок землі сильно сприятиме відновленню економіки після війни. У людей з’явилась можливість продавати та купувати землю, запускати власне господарство, інвестувати в розвиток.
Тому Уряд ухвалив введення послуги, яка збільшить прозорість та ефективність функціонування ринку землі.
Загалом за період із 1 липня 2021 року (від початку продажу земель сільгосппризначення) до 31 грудня 2022 року здійснено понад 142,9 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею майже 322,2 тис. га.
За час з 24 лютого 2022 року, на ринку землі загалом було укладено майже 42 тис. угод, вони охоплюють площу понад 77,6 тис. га. Водночас за два останні тижні було реалізовано понад 11 тис. га (майже 5,4 тис. правочинів).
За даними Мінагрополітики, середня ціна 1 га землі в Україні за підсумками грудня 2022 року становить 52 462 грн.
Такий показник отримано на підставі 117 586 угод із продажу землі площею 268,3 тис. га. У грудні 2021 року середня ціна становила 35,6 тис. грн.
Топ областей із найвищим цінником за 1 га землі в грудні 2022 року:
- Івано-Франківська область (292,7 тис. грн)
- Донецька (244,68 тис. грн)
- Київська (212,7 тис. грн)
- Львівська (107,7 тис. грн)
- Житомирська (майже 88,8 тис. грн).
Найнижчу вартість гектара землі в грудні зафіксовано в Сумській області (10,53 тис. грн), на Чернігівщині (17,53 тис. грн) та на Волині (19,74 тис. грн).
Топ областей за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини з 1 липня 2021 року:
- Харківщина (39,5 тис. га)
- Дніпропетровщина (29 тис. га)
- Полтавщина (26,3 тис. га)
- Кіровоградщина (26,1 тис. га)
- Херсонщина (21 тис. га).
Найнижчі показники демонструють Івано-Франківська (1,7 тис. га), Закарпатська (2,3 тис. га) та Чернівецька (2,8 тис. га) області.
З невтішних прогнозів – власникам паїв з земель сільськогосподарського призначення не варто чекати зростання орендної плати в сезоні-2023, як це було до 2022 року. В сезоні 2023 року орендна плата власникам земельних ділянок не зміниться, хоча деяке коригування договорів можливе.
В Україні понад 60 млн га землі. З них 42,7 млн га – понад 70% – це земля сільськогосподарського призначення. При цьому йдеться про дуже родючі ґрунти. Близько 40% с/г землі в Україні – це чорноземи.
Нагадаю що під дією мораторію на купівлю-продаж землі перебувало понад 41 млн га, із них понад 31 млн га – це земля що перебувала у приватній власності, з якої майже 28 млн га – приватні паї. У державній та комунальній власності – понад 10 млн га.
Власників земельних паїв нині близько 7 мільйонів. Проте кількість землевласників та землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. Загалом сільськогосподарські угіддя в Україні займають 68,5% території. За даними Держстату, сільгоспугіддя – 41,8 млн га, з них рілля – 32,5 млн га.
При цьому самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її переважно від приватних власників – 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж – 7% землі – не обробляється взагалі.
Якщо поглянути на ринок землі не с/г призначення, то на операції з купівлі-продажу припадає близько третини, на спадщину – понад чверть, а от на оренду – лише кожна п'ята.
За даними опитування, яке проводилося у 2021 році, здають свої паї в оренду фермерам 61,4% власників, аграрним холдингам – 36,3%.
Здають в оренду терміном від 7 до 10 років 52,1% власників паїв, від 10 до 20 років – 19,0%, від 20 до 49 років – 4,0%, неформальний договір – 17,0%. Платню за оренду отримують грошима 42,3% власників земельних паїв, 16,6% – продукцією або послугами, 40,5% – грошима й продукцією/послугами.
Маю надію що введення мінімального податкового зобов'язання та воєнні реалії різко змінять тенденції на земельному ринку, адже ні в орендодавців-власників землі, ні в орендарів не буде стимулів приховувати орендні відносини та справжні суми оренди.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
- Енергетична помилка 126
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 125
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 124
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 98
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 24495
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 14913
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 10380
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 7665
-
Росія могла вести розвідку з уламків порома "Естонія", що затонув 30 років тому – ЗМІ
Бізнес 2699
