Зелені кредити для бізнесу
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зелен
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зеленому тарифу до експортної виручки. Це дозволяє знизити валютні ризики і видавати кредити під 6-7% річних у валюті, що є досить привабливим для банків. До цього, банки розглядали проекти по зеленому тарифу як продаж електроенергії за гривні на внутрішній ринок.
Для інформації: зелений тариф – це - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні встановлений зелений тариф прив’язаний до євро і перераховується НКРЕП відповідно до змін курсу гривня/євро та встановлений до 2030 року. Тобто, фактично це експорт!
Укргазбанк був першим, хто почав фінансувати зелену енергетику прирівнюючи зелений тариф до експортної виручки. В 2016 році банк профінансував 128 МВт зеленої енергетики на суму 100-120 млн.дол. У зв’язку із значним ажіотажем Укргазбанк вже вибірково фінансує найкращі проекти, влаштовує такі собі змагання проектів, підвищує ставку. Слідом за Укргазбанком йдуть й інші банки, які теж активно почали відшуковувати цікаві проекти з найменшими ризиками, високою мірою готовності, щоб і собі зайти на цей ринок. Різноманітні програми є у Прокредітбанк, Піреус Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффазен Аваль, Альфа банк та інші.
Працюючи з нашими клієнтами власниками проектів, девелоперами, українськими та іноземними компаніями ми сумарно назбирали 2 500 – 3 000 МВт перспективних проектів з датами реалізації протягом наступних 5-7 років, з яких 15-20% відсотків високої ступеню готовності і реалізації в найближчі 2-3 роки.
Сонце і вода: найпривабливіші для фінансування банками проекти через простоту реалізації і зрозумілість, особливо сонячні електростанції, які мають низький поріг входження і широкий вибір потужностей і місця реалізації: від 100-200 тис.дол для 200-400 КВт СЕС, проектування, будівництво і запуск можливо здійснити за рік..
Вітер: привабливі і швидкоокупні, в порівнянні з сонцем і водою, але поріг входження починається з пару мільйонів доларів, до того ж рік-два підготовчих робіт і будівництва. Великі електростанції більше 70-100 МВт «непідйомні» для фінансування банками не з ТОП-5, у зв’язку з обмеженнями НБУ щодо видачі розміру кредитних коштів в одні руки.
Біомаса: найцікавіша і найскладніша зелена енергетика. Про проекти будівництва електростанцій на твердій біомасі (відходи деревини, солома, лушпиння соняшнику) чи газоподібній (біогаз, синтезгаз) говорять вже доволі часу, але за весь час було реалізовано лише декілька проектів. Хоча цей вид зеленої енергетики комплементарний: створює найбільше робочих місць, вирішує питання не тільки енергетики, а й переробки органічних відходів тощо. Найбільше проектами цікавляться олійноекстраційні заводи, цукрові заводи, молочні заводи, тваринні ферми.
Якщо раніше проекти фінансувались здебільшого міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, IFC, ЄІБ тощо), то зараз відбувається справжня революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу українськими банками, які перебирають ініціативу у міжнародно-фінансових установ і часом пропонують привабливіші умови, ніж IFC чи ЄБРР. Вікно можливостей триватиме 1-2 роки, так як при збільшенні відновлювальних джерел до 5-10% від загального обсягу виробленої електроенергії необхідно буде збалансовувати іншими джерелами, будувати маневрові потужності і дозволи підключення будуть видавати вибірково. На сьогодні ж реалізація проектів протоптана значною кількістю вже реалізованих проектів і зараз більшість банків дають зелене світло зеленій енергетиці. Тож, питайте свої банки про валютне кредитування проектів виробництва електроенергії по зеленому тарифу.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 29400
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 14141
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 12790
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 11655
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3342