Зелені кредити для бізнесу
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зелен
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зеленому тарифу до експортної виручки. Це дозволяє знизити валютні ризики і видавати кредити під 6-7% річних у валюті, що є досить привабливим для банків. До цього, банки розглядали проекти по зеленому тарифу як продаж електроенергії за гривні на внутрішній ринок.
Для інформації: зелений тариф – це - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні встановлений зелений тариф прив’язаний до євро і перераховується НКРЕП відповідно до змін курсу гривня/євро та встановлений до 2030 року. Тобто, фактично це експорт!
Укргазбанк був першим, хто почав фінансувати зелену енергетику прирівнюючи зелений тариф до експортної виручки. В 2016 році банк профінансував 128 МВт зеленої енергетики на суму 100-120 млн.дол. У зв’язку із значним ажіотажем Укргазбанк вже вибірково фінансує найкращі проекти, влаштовує такі собі змагання проектів, підвищує ставку. Слідом за Укргазбанком йдуть й інші банки, які теж активно почали відшуковувати цікаві проекти з найменшими ризиками, високою мірою готовності, щоб і собі зайти на цей ринок. Різноманітні програми є у Прокредітбанк, Піреус Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффазен Аваль, Альфа банк та інші.
Працюючи з нашими клієнтами власниками проектів, девелоперами, українськими та іноземними компаніями ми сумарно назбирали 2 500 – 3 000 МВт перспективних проектів з датами реалізації протягом наступних 5-7 років, з яких 15-20% відсотків високої ступеню готовності і реалізації в найближчі 2-3 роки.
Сонце і вода: найпривабливіші для фінансування банками проекти через простоту реалізації і зрозумілість, особливо сонячні електростанції, які мають низький поріг входження і широкий вибір потужностей і місця реалізації: від 100-200 тис.дол для 200-400 КВт СЕС, проектування, будівництво і запуск можливо здійснити за рік..
Вітер: привабливі і швидкоокупні, в порівнянні з сонцем і водою, але поріг входження починається з пару мільйонів доларів, до того ж рік-два підготовчих робіт і будівництва. Великі електростанції більше 70-100 МВт «непідйомні» для фінансування банками не з ТОП-5, у зв’язку з обмеженнями НБУ щодо видачі розміру кредитних коштів в одні руки.
Біомаса: найцікавіша і найскладніша зелена енергетика. Про проекти будівництва електростанцій на твердій біомасі (відходи деревини, солома, лушпиння соняшнику) чи газоподібній (біогаз, синтезгаз) говорять вже доволі часу, але за весь час було реалізовано лише декілька проектів. Хоча цей вид зеленої енергетики комплементарний: створює найбільше робочих місць, вирішує питання не тільки енергетики, а й переробки органічних відходів тощо. Найбільше проектами цікавляться олійноекстраційні заводи, цукрові заводи, молочні заводи, тваринні ферми.
Якщо раніше проекти фінансувались здебільшого міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, IFC, ЄІБ тощо), то зараз відбувається справжня революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу українськими банками, які перебирають ініціативу у міжнародно-фінансових установ і часом пропонують привабливіші умови, ніж IFC чи ЄБРР. Вікно можливостей триватиме 1-2 роки, так як при збільшенні відновлювальних джерел до 5-10% від загального обсягу виробленої електроенергії необхідно буде збалансовувати іншими джерелами, будувати маневрові потужності і дозволи підключення будуть видавати вибірково. На сьогодні ж реалізація проектів протоптана значною кількістю вже реалізованих проектів і зараз більшість банків дають зелене світло зеленій енергетиці. Тож, питайте свої банки про валютне кредитування проектів виробництва електроенергії по зеленому тарифу.
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін 15:04
- Емоційна валюта Олександр Скнар 14:33
- Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт Галина Янченко 14:17
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору Юрій Шуліка вчора о 17:14
- Уроки глобального успіху трилогії "Проблема трьох тіл" для бізнесу Олександр Кірпічов вчора о 15:04
- Безпека праці та здоров’я: сучасні виклики для людей і економіки Валентин Митлошук вчора о 13:09
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар вчора о 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель 02.09.2025 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 02.09.2025 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль 02.09.2025 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький 02.09.2025 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов 02.09.2025 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов 02.09.2025 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? 354
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії 237
- Пам'ятати – означає діяти 119
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 104
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни 77
-
Рецензія: "Незламний" – як Усик дав прочухана Двейну Джонсону
Життя 12865
-
Виробник української ракети "Фламінго" запускає в Данії завод твердого палива
Бізнес 11024
-
Денім – тренд осені: добірка джинсів, що набирають популярності
Життя 9313
-
"Дружба" сягнула дна. Чому Орбан робить з України головного ворога Угорщини
7435
-
На систему онлайн-моніторингу азартних ігор планують витратити 30 млн грн: оголошено тендер
Бізнес 7169