Кліматичний Глазго потужно вплине на українські бізнес і державу
Кліматична реальність планети почала трансформуватися в політичну реальність України
1-12 листопада у британському Глазго відбуватиметься головна кліматична подія року – 26-та зустріч Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК). Кіотський протокол (2005 рік) і Паризька угода (2016 рік) є частинами цієї Конвенції. Першою метою Паризької угоди стало утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2°C від доіндустріальних рівнів та спрямовувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів.
Дії учасників Угоди мають також бути зосереджені на збільшенні здатності адаптуватися до негативних проявів зміни клімату, та на забезпеченні джерел фінансування для адаптації та декарбонізації .
Нещодавно Уряд України в межах кліматичної Паризької угоди прийняв амбітний проект Другого національно визначеного внеску (НВВ2), де зобов’язався зменшити викиди СО2 до 35% від рівня 1990 року. Амбітна мета, яка вимагає розробки не менш амбітного плану дій, тим паче, що уряд оприлюднив орієнтовний бюджет для досягнення заявленого рівня зменшення викидів потрібні інвестиції у 102 млрд. євро. Уряд Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) звернулася з ініціативою до прем’єр міністра Дениса Шмигаля створити при Кабінеті міністрів експертно-урядову робочу групу для розробки дорожньої карти реалізації нової кліматичної мети України, що має бути реалізована до 2030 року. Така робота іде, але на разі бізнес до неї не залучено.
За останні кілька років міжнародна спільнота все більше привертає увагу до проявів зміни клімату: катастрофічні повені, спека, пожежі, посухи, потепління Гольфстріму. Зростає впевненість вчених щодо першопричини зміни клімату – людська діяльність. Й можливі сценарії зміни клімату шокують. Вчені кажуть, що з тим рівнем виробничих амбіцій, які країни оголосили на сьогодні означає, що Земля буде і далі нагріватися та досягне +2,7°C від доіндустріальних рівнів дуже швидко, що обернеться катастрофою для нас всіх. Тому вчені і політики світу закликають уряди і виробничі бізнеси всіх країн діяти відповідально та негайно.
Зважаючи на такі загрозливі планетарні зміни, в грудні 2019 Європейська комісія зробила рішучіші кроки стосовно боротьби зі зміною клімату, ініціювавши Європейський зелений курс (ЄЗК). У центрі ЄЗК є перехід до т.з. низьковуглецевої економіки, що базується на джерелах енергії з мінімальними викидами парникових газів до атмосфери. Після оголошення ЄЗК швидкість серйозних політичних заяв, затвердження нових стратегій та бюджетів щодо низковуглецевого розвитку, почала зростати величезними темпами. Як один із елементів сприяння запровадженню політик зеленого курсу та нової циркулярної економіки, Європейська Комісія рішенням Європарламенту запровадила так званий вуглецевий корекційний механізм імпорту (англійською Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM), який стимулюватиме виробників країн імпортерів в ЄС, в тому числі українських експортерів зменшувати викиди СО2 у своєму виробництві по всьому ланцюжку. СВАМ стає величезним викликом для наших експортерів, які формують близько 40% ВВП України. UBTA, до слова сказати, відстежує цей розвиток, веде консультації на рівні ЄС та столиць країн-членів ЄС з метою зробити цей вуглецевий перехід для наших виробників металургії, енергетики, добрив, будматеріалів, сільського господарства, найсприятливішим. Ми оцінюємо цей новий виклик як можливість для виробників всіх секторів економіки України здійснити потужний перехід на нову циркулярну економіку й у перспективі декількох декад стати кліматично нейтральними.
Рішення, які будуть прийняті на зустрічі у Глазго в цьому році торкнуться всіх без виключення: урядів, бізнесу та пересічних громадян.
Один з цікавих фактів, для розуміння масштабності того, що відбувається у світі: наприкінці липня понад 50 глобальних інвесторів, які управляють активами на суму понад 14 трильйонів доларів США, оголосили заклик до впровадження нових структур корпоративного управління та стандартів для покращення підзвітності зобов’язань досягнення нульових викидів парникових газів.
Події пов’язані зі зміною клімату не залишають вибору жодній країні у світі, людство має відповідально та зважено поставитися до визначених амбітних цілей. Тренди кліматичної політики в світі та в Україні - це вже необхідність для існування та навіть виживання людства і це пріоритетне завдання. Український бізнес займає активну та зважену позицію у подоланні кліматичної кризи сьогодні, а UBTA як асоціація вже тривалий час залучається до процесу формування Українського внеску та його відповідності контексту країни. Саме час розпочати зворотній відлік до події у Глазго. Для цього разом з представниками уряду, депутатами Верховної ради, українським бізнесом та асоціаціями, 12 жовтня відбудеться круглий стіл «Життя до Глазго», де будуть розглянуті актуальні теми: проблематика кліматичної нейтральності у світі та існуючі сьогодні напрацювання її вирішення, Україна на шляху виконання амбітної цілі – виклики з якими ми матимемо почати працювати на наступний день після закриття події у Глазго. Слідкуйте за новинами на сайті та FB акаунті UBTA!
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус вчора о 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз вчора о 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова вчора о 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук вчора о 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв вчора о 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 164
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 88
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 77
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 71
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 70
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 6766
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2273
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1954
-
"Фінансуванням РФ покриті майже всі області": Глава фінмоніторингу про справу Новинського
Бізнес 1908
-
"Хай голосують, мені все одно". Галущенко – про постанову щодо його звільнення
Бізнес 1877