Інвестуємо в майбутнє: чому важливо підтримувати економічну активність жінок
Економічна активність жінок є важливим фактором розвитку будь-якої країни.
Вона забезпечує не лише рівні можливості, а й сприяє зростанню ВВП та зміцненню економічної стабільності. Це має особливе значення в умовах війни, коли значна частина чоловіків служить у Збройних Силах України. Жіноча робоча сила стає ще важливішою складовою економічного розвитку країни.
Але в Україні все ще існує гендерний розрив на ринку праці. Багато жінок, особливо мами, змушені залишати роботу через брак дитячих садків, відсутність підтримки з боку роботодавців та суспільні стереотипи. Як змінити цю ситуацію і створити умови для того, щоб жінки могли поєднувати кар'єру та материнство – про це ми поговоримо далі.
Що відбувається в інших країнах?
Економічна активність жінок у різних країнах світу відрізняється залежно від культурних, економічних та політичних факторів. Згідно з даними Світового банку[1] за 2021 рік, економічна активність жінок значно варіюється, що відображає специфіку державної політики та соціально-економічних умов. Наприклад, у Німеччині цей показник становить 75%, що свідчить про високу залученість жінок до ринку праці, завдяки розвиненій системі підтримки працюючих матерів і політиці рівних можливостей. У Казахстані рівень участі жінок у робочій силі також досить високий і складає 74%, що можна пояснити культурними традиціями та активною державною підтримкою. У Словаччині цей показник складає 71%. Найвищий рівень участі жінок у робочій силі спостерігається у Швеції — 81%, де створено найбільш сприятливі умови для поєднання кар'єри та сімейного життя завдяки прогресивній соціальній політиці. В Україні цей показник має тренд на зниження з 2007 року та в 2021 році склав всього 62%.
Які фактори на це впливають?
Тривалість декрету
Країни, де відпустка по догляду за дитиною триває довше, зазвичай мають нижчі показники повернення жінок на роботу після декрету, за даними OECD[2]. Серед країн ЄС, де законодавством передбачено період декрету близько одного року, - Болгарія, Греція, Словаччина[3]. Натомість, в Україні жінки мають право на трирічну відпустку по догляду за дитиною, що є одним з найдовших періодів у Європі. Це, з одного боку, забезпечує захист інтересів матері та дитини, але з іншого боку, призводить до втрати кваліфікації та ускладнює повернення на ринок праці.
На противагу цьому, за даними дослідження Вокс Україна[4], у Німеччині та Франції відпустка по догляду за дитиною є значно коротшою, і це сприяє швидкому поверненню жінок на роботу. У Німеччині існує також система гнучкої відпустки, коли один з батьків може взяти додаткову відпустку, що розподіляється між обома батьками, що стимулює чоловіків брати більш активну участь у вихованні дітей. Такі політики допомагають зменшити гендерний розрив у працевлаштуванні і зберегти економічну активність жінок.
Недостатня кількість ясел та дитячих садків.
У багатьох регіонах, особливо в умовах війни, доступ до дошкільних закладів є обмеженим, що змушує жінок залишатися вдома і займатися вихованням дітей замість того, щоб повертатися до роботи. Також, в Україні майже немає опції ясел для дітей від 3 місяців як державної, так і приватної форми.
Відсутня культура чоловічої відпустки по догляду за дитиною.
В Україні лише 6% чоловіків використовують можливість брати відпустку по догляду за дитиною, що значно нижче, ніж, наприклад, у Норвегії, де цей показник становить 46%, за даними дослідження Вокс Україна[4].
Недостатня підтримка жінок під час повернення на роботу після декретної відпустки.
Багато жінок стикаються з дискримінацією, зниженням зарплати або втратою кар'єрних можливостей. Наразі в Україні вже почали впроваджувати програми з перенавчання жінок на типово "чоловічі" професії, такі як водійки[5], технічні фахівці тощо, але цього недостатньо для системного вирішення проблеми.
Що можна зробити на рівні держави?
Як фахівчиня з державної політики, я вважаю, що необхідно впровадити низку заходів для покращення економічної активності жінок в Україні.
Я пропоную кілька кроків для покращення економічної активності жінок в Україні:
Збільшити кількість ясел і дитячих садків або ввести відшкодування послуг няні. Це дозволить жінкам швидше повернутися на роботу після народження дитини та продовжити карʼєру.
Ввести обов’язкову відпустку для батьків-чоловіків. Це допоможе розподілити обов'язки по догляду за дитиною між обома батьками та зменшити гендерний розрив на ринку праці. Для цього обовʼязково потрібна комплексна адвокаційна кампанія, консультації з громадськістю, врахування аспекту війни.
Запровадити консультації по виходу з декрету для жінок. Такі консультації мають бути доступні в різних форматах, включаючи онлайн і офлайн. Важливо, щоб жінки знали про ці програми і могли ними скористатися.
Ці заходи допоможуть збільшити економічну активність жінок і забезпечити рівні можливості для всіх на ринку праці.
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк вчора о 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова вчора о 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко вчора о 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський вчора о 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 454
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 291
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 222
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 103
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 86
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 24099
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 22708
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21764
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 16757
-
"Це не буде справедливістю". Україна обурена виплатою інвесторам 3 млрд євро з активів РФ
Фінанси 13848