Чому приватний контроль будівництва не врятує від корупції
Вважаю делегування у будівництві сервісних функцій, і зокрема дозвільних, приватним особам в нинішніх українських реаліях доволі ризикованим кроком
Народний депутат України Олег Дунда зареєстрував у Верховній Раді законопроекти, якими запропонував свій варіант реформування системи контролю у містобудуванні, який вочевидь має стати певною альтернативою законодавчим змінам, що їх має запропонувати відповідальний за реформу містобудування орган - Міністерство розвитку громад та територій.
І хоча Мінрегіон поки видав лише своє загальне бачення законодавчих змін у вигляді концепту, в деяких питаннях пропозиції Дунди перетинаються з пропозиціями профільного Міністерства. Якщо коротко, то головні зміни запропоновані нардепом від монобільшості передбачають: передачу сервісних функцій в містобудуванні (дозвіл на будівництво, введення в експлуатацію тощо) від держави сертифікованим приватним структурам (експертам та експертним організаціям), покладання функції контролю за містобудуванням на органи місцевого самоврядування, а функції нагляду - на орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику в сфері містобудування, суттєве підвищення відповідальності за порушення законодавства в містобудуванні.
Останній пункт передбачає, зокрема, збільшення сум штрафів для порушників в тисячі разів. Так, за деякі порушення передбачені штрафи в 500-700 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звісно, цей законопроект ще потребує ґрунтовного аналізу, але дозволю собі висловити певні думки щодо головних запропонованих ідей.
Вважаю делегування сервісних функцій, і зокрема дозвільних, приватним особам в нинішніх українських реаліях доволі ризикованим кроком, який не сприятиме ані подоланню корупції, ані підвищенню якості будівельних робіт. В умовах поширеної непрозорості бізнесу, цілком може статися так, що у великих компаній-забудовників та сертифікованих експертних організацій, що отримають повноваження видавати дозволи на будівництво, виявиться один і той самий бенефіціар.
Чи стане тисячократне збільшення сум штрафів за порушення запобіжником корупції в будівництві? Щодо цього теж маю певні сумніви. Переконаний, що незначне покарання за порушення – аж ніяк не є головним чинником корупції в Україні. Корупція виникає через закладені в законодавство можливості для зловживань та можливості в принципі уникнути покарання за правопорушення. Мільйонні штрафи навряд чи якось принципово вплинуть на ситуацію.
Втім, в цілому вважаю ініціативу народного депутата позитивом, адже вона дозволяє відновити серйозну фахову дискусію щодо реформи містобудування, як на парламентському рівні, так і на рівні експертному та бізнесовому. Без такої дискусії містобудівна реформа точно не зрушить з мертвої точки. І асоціація КУБ готова взяти активну участь в цьому обговоренні.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 299
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 94
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7105
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4937
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4415
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4194
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3100