В даній статті встановлюється правомірність залучення шістдесятитрирічної особи до робіт, які виконуються у вихідні дні.
Вітчизняне законодавство гарантує працедавцю різні права, яким властивий майновийабо особистий немайновий характер. Чи може така особа залучати до робіт увихідні дні працівника, якому виповнився 63 рік?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих щодо робіт, які виконують у вихідні дні особи похилоговіку, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни), Законом України «Проосновні засади соціального захистуветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII(надалі – ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилоговіку в Україні»), ЗакономУкраїни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від09.07.2003р. № 1058-IV(надалі – ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)).
Наймані працівники є одними з головних учасниківтрудових відносин. Згідно з юридичними нормами, передбаченими вітчизнянимзаконодавством, кожна з таких осіб, незалежно від статі, віку, національності таінших фактів, має права, гарантованіїй, а також виконує обов’язки, покладені на неї.
Трудове законодавство гарантує найманимпрацівникам юридичний статус, що, будучи багатоаспектним, водночас включає всебе відповідні елементи, одними з яких є різноманітні за своєю сутністюсоціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи передбаченоювідповідним законом, в той же часповинна забезпечити повну економічну свободу зазначених осіб, а також їхякісний розвиток, як високоморальних особистостей.
Право на працю є одним з найважливішихсоціально-економічних прав, реалізовуючи яке найманий працівник можезабезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєї благочестивоїта вмілої сім’ї. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено вюридичних нормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2КЗпП України.
Право на працю може реалізовуватися в різніпроміжки календарного тижня. Зокрема з чіткого та недвозначного змісту ч. 1 ст.71 КЗпП України випливає, що наймані працівники можуть виконувати різні засвоєю суттю обов’язки, передбачені трудовим договором, у вихідні дні.
Ефективному та своєчасному залученнюокремих осіб до легальної праці, яка в свою чергу виконується у вищезгадані дні,властива складна процедура. Не є якимись винятками з такого правила й особи, щодосягли похилого віку. Що саме мається на увазі в даному випадку?
Відомо, що суб’єктний склад найманих працівниківє дуже різноманітним. Зокрема майнові або немайнові обов’язки, що охопленітрудовим договором, може виконувати фізична особа, якій виповнився 63 роки.
Вищезазначений учасник трудових правовідносинє пенсіонером за віком. Безпосередня вказівка про вказаний факт отримала своє належнезакріплення в ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійнестрахування».
Чинне законодавство гарантує пенсіонерамвідповідний юридичний статус. Зокрема згадані суб’єкти трудових відносин визнаніособами похилого віку, що в свою чергу підтверджує ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основнізасади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку вУкраїні».
Працедавець, залучаючи до чесної та сумлінноїпраці окремих трудівників, повинен дотримуватися певних правил, охоплених чиннимзаконодавством. Зокрема згідно з нормою, передбаченою ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці таінших громадян похилого віку в Україні» залученняосіб похилого віку до робіт, виконуваних у вихідні дні, допускається заїх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом їх здоров'я.
Отже, національне законодавство дозволяєпрацедавцеві вчиняти діяння, які відповідають моральним нормам, визнанимгромадянським суспільством, і/або юридичним нормам, передбаченим відповіднимизаконодавчим актами. Наприклад, така особа може залучити до робіт, виконуваниху вихідні дні, шістдесятитрирічну особу, якою надано згоду на виконання зазначеноїпраці, й це не завдає ніякої шкоди її здоров’ю.
