Навіщо потрібні стандарти журналістики
На відміну від більш розвинених спільнот, у нас досі немає суспільної згоди, що медіа мають працювати за правилами.
Цього розуміння немає не лише серед споживачів медіапродукту, а й серед самих журналістів. Тому медіа існують ніби "без правил", без стандартів.
Я вирішив трохи пояснити, що це таке й навіщо воно потрібне. Насамперед читачам, бо медійники, в принципі, мають їх знати "назубок".
Саме якщо споживачі продукту розрізнятимуть, де інфа подана за стандартами, а де ні — то це миттєво вплине на перегляди й змусить медіа змінюватися.
Почну з першого прикладу. Ми всі прагнемо, щоб нас лікували за протоколами, досвідчені хірурги з нормальною освітою, перевіреними ліками, щоб возили таксисти з чесно отриманими правами, щоб ремонт робили люди з досвідом і вміннями.
Усі ці писані або неписані правила цих професій, протоколи й методики — запорука якісного надання послуг. Вони всі випрацьовані роками й досвідом.
Так само і в журналістиці є набір своїх правил (стандартів), навичок та елементів професійної етики (зафіксованої у відповідних кодексах).
Ці стандарти (про етику й навички — іншим разом) склалися роками, історично, їх ніхто особливо не видумував. Підтверджені вони довірою читачів і глядачів, досвідом судових справ і численними прикладами в аналогічних ситуаціях. Вони мають фундамент у базових правах людини й допомагають їх не порушувати. Це схоже на звичаєве право.
Так, поки що не в нас — але в розвинених суспільствах це саме так і працює. Стандарти потрібні, щоб справді інформувати, а не перекручувати, не нагнітати, не обманювати та не збурювати народ.
Виявилося, що в тих країнах, де існують якісні медіа — довіра до них під час пандемії зросла, а не впала. У Фінляндії, наприклад, — на 36 відсотків.
Бо саме з якісних медіа люди отримували справді важливу для них інформацію, а не з соцмереж, пліток чи промов політиків, що їх ретранслювали неякісні медіа.
Точна, повна, збалансована інформація (саме інформація, а не емоційний контент чи взагалі вигадки) дозволяє налагоджувати своє життя, отримувати знання, які справді вагомі й потрібні.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32923
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12424
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8469
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7437
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6342