Грошові вимоги на суму номінальної вартості акцій боржника
Кожний арбітражний керуючий, в провадженні якого знаходилися справи про банкрутство Акціонерних товариств, комерційний банків, державних підприємств, впевнений, що мати справу з вище перерахованою категорією підприємств, це досить кропітка робота, яка потр
Кожний арбітражний керуючий, в провадженні якого знаходилися справи про банкрутство Акціонерних товариств, комерційний банків, державних підприємств, впевнений, що мати справу з вище перерахованою категорією підприємств, це досить кропітка робота, яка потребує додаткових знань та вмінь.
Уданій статті, я хотів-би розглянути банкрутство Акціонерних товариств, а саме щодо кредиторської заборгованості боржника перед своїми учасниками, які підтверджуються номінальною вартістю акцій боржника.
З цього приводу судова практика не однозначна, але крапку в цьому питанні поставив Вищий господарський суд України при розгляді матеріалів касаційної скарги громадянина Б. на ухвалу господарського суду Харківської області від 4 вересня 2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 р. у справі № Б-39/100-08 за заявою Б. до ЗАТ «С» про банкрутство.
У своїй заяві Б. просив суд визнати ЗАТ «С» таким, що підлягає ліквідації відповідно до ч. З ст. 155 ЦК України; ліквідувати ЗАТ «С»; порушити справу про банкрутство ЗАТ «С» та визнати його банкрутом; задовольнити вимоги заявника шляхом передання частки майна ЗАТ «С» у його власність відповідно до кількості належних йому акцій.
Отже, вимоги поданої заяви одночасно полягали у порушенні справи про банкрутство акціонерного товариства та ліквідації його підприємства.
Такі вимоги охоплюються поняттям ліквідації юридичної особи через процедуру банкрутства, що передбачено, зокрема, ч. 3 ст. 110 ЦК України, статтями 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство).
Проте за приписами ч. 2 ст. 6 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник та кредитор.
Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Водночас відповідно до абз. 6 вказаної етапі кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Грошовим зобов'язанням, як визначено в абз. 7 ст. 1 Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникли з такої участі.
Отже, грошові вимоги на суму номінальної вартості акцій боржника за своєю суттю є зобов'язаннями боржника перед своїми учасниками, а тому не можуть бути визнані кредиторською заборгованістю боржника.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 17 січня 2006 р. та від 18 квітня 2006 р. у справі № 7/38-21/11.
Таким чином, акціонер не наділений правом на ініціювання процедури банкрутства, оскільки відповідно до положень Закону про банкрутство він не належить ні до боржника, ні до його кредиторів, таким правом володіють лише кредитор та боржник.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у цьому разі — заяви про визнання акціонерного товариства банкрутом та його ліквідацію), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.
Утім, дійшовши висновку про відмову у прийнятті заяви про визнання ЗАТ «С» банкрутом та його ліквідацію у мотивувальній частині ухвали, суд першої інстанції в її резолютивній частині зазначив про повернення цієї заяви.
У зв'язку з цим судом апеляційної інстанції законно та обґрунтовано змінено ухвалу суду першої інстанції шляхом викладення її резолютивної частини в іншій редакції та відмови заявнику у прийнятті поданої заяви до розгляду.
Посилання заявника в касаційній скарзі на залишення судами першої та апеляційної інстанції без уваги його вимоги про ліквідацію ЗАТ «С» у цьому випадку не можуть бути визнані колегією суддів обґрунтованими.
З метою ліквідації ЗАТ «С» не в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, особа повинна подати в установленому чинним законодавством порядку окрему заяву лише з вимогою про ліквідацію юридичної особи за нормами ЦК України, зокрема, на підставі ч. З ст. 155 цього Кодексу.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
З огляду на це підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, тому вона підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
Таким чином, Вищий господарський суд постановив: касаційну скаргу Б. залишити без задоволення.
Висновок: Вищий господарський суду своїй постанові зазначив, що Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникли з такої участі. Також такої позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 17 січня 2006 р. та від 18 квітня 2006 р. у справі № 7/38-21/11.
Тобто, громадянину Б, в даному випадку слід для відкриття і проведення ліквідаційної процедури слід керуватись нормами ст. 110-112, та ч. 3 ст. 155 Цивільного кодексу України, а не нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора вчора о 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
10484
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 10299
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
7850
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 6777
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 6030