Складна проблема – просте рішення?
В Україні збираються спростити механізм "виписки" з квартири не власників. Наскільки ефективними виявляться нові запровадження?
Уявіть ситуацію: ви купили квартиру, виставлену на публічні електронні торги за борги її попереднього власника. Оформили всі документи та офіційно стали власником. Проте коли ви спробували вселитись, з’ясувалось, що в цій квартирі залишаються прописаними інші особи. Прав власності на це житло вони не мають, проти попередній власник їх там прописав. Наразі, зняти з реєстрації таких осіб в Україні доволі складно. Зазвичай, робиться це через суд, в якому подібні справи можуть розглядатись не один рік.
Квартиру чи будинок, з прописаними в них особами, можна також придбати у нотаріуса по іпотеці або по звичайній угоді купівлі-продажу вторинного житла. Звісно, якщо перед покупкою не виконати ретельну перевірку цього майна.
Будь-який юрист, що працює в сфері стягнення боргів, хоча б раз стикався з подібною ситуацією та розуміє її проблемність. Тому про необхідність спрощення зняття з реєстрації не власників житла говорили вже давно. І нарешті справа зрушила з місця.
15 липня Верховна рада прийняла за основу законопроект №5463 «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні». Серед іншого, законопроект передбачає право нового власника житла автоматично «виписати» з нього осіб, які не є власниками: «закріплюється право власника житла скасувати задеклароване або зареєстроване місце проживання третіх осіб в житлі, яке належить йому на підставах, зазначених у законі, без рішення суду».
Знімати з реєстрації мають швидко – стаття 22 регулює, що це має відбуватись в той же день, коли орган реєстрації отримав заяву власника, або непізніше наступного робочого дня, в випадку його отримання в неробочий час. Про факт «виписки» власник повідомляється органом реєстрації через телефонний, поштовий або електронний зв'язок.
Певна проблема залишається, коли в житлі прописана особа, що не досягла 14-річчя чи визнана судом обмежено дієздатною. В цьому випадку подача заяви про зняття з реєстрації здійснює один з законних представників, зі згоди другого законного представника. Зняти з реєстрації осіб у віці 14-18 років можливо зі згоди законних представників цієї особи, або одного з них. З цього слідує, що у випадку не згоди «офіційних представників», новий власник не зможе виписати неповнолітніх чи недієздатних осіб зі свого житла.
Зауважу, що після аналізу цього законопроекту, Головне науково-експертне управління Верховної ради висловило занепокоєння. На його думку реалізація закону буде мати певні ризики. Зокрема, власник житла отримує право «виписати» осіб, які є діючими, або колишніми членами його родини, та «прописані» в житлі. А отже, на думку ГНЕУ держава має захищати тих осіб, що не є власниками житла, але прописані в ньому.
Певною мірою з цією тезою можна погодитись. Також необхідно продумати можливість захисту житла від рейдерів та колекторів, які прагнуть незаконно заволодіти чужим житловим майном. В умовах, коли в Україні зміни в документах на право власності може зробити звичайний нотаріус, а справжній власник нічого не буде знати, це не буде зайвим.
З іншого боку, невизначеність питання «виписки» з квартири не власників не лише створює перешкоди реалізації законних прав нового господаря майна та умови для зловживань з боку колишніх власників. Воно підриває довіру до ринку вторинного житла. В тому числі такого, що продається за борги. Тому права нового власника, який легально придбав житло на вторинному ринку, мають бути захищеними на 100%.
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський вчора о 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько вчора о 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко вчора о 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер вчора о 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак 27.05.2025 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська 27.05.2025 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 24.05.2025 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 24.05.2025 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1021
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 203
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 139
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 124
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 90
-
Український defence-стартап, який розробляє системи deep strike, отримав $5 млн інвестицій
Технології 36931
-
У Раді запропонували знизити нештрафований поріг перевищення швидкості до 10 км/год
Бізнес 10758
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 10513
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 6046
-
Краще воювати за ворога, ніж за Сталіна: як від радянського "щастя" тікали до німецького полону
Думка 4591