День 256-й. Як "запрограмувати" Україну на успіх
IT-сфера в Україні - локомотив розвитку економіки. Але інколи цей локомотив "пускають" не на ті рейки, і тоді стоять і "локомотив", і усі "вагони" за ним.
День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року.
Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта.
З точки зору громадянина, ми щогодини стикаємося з плодами праці програміста (смартфон, ТВ, ПК).
З точки зору законодавця, дивлюсь не тільки на результат, але й передумови роботи програмістів. Очевидно, що IT-сфера в Україні —локомотив розвитку економіки. Але інколи цей локомотив «пускають» не на ті рейки, і тоді стоять і «локомотив», і усі «вагони» за ним.
Свіжий приклад. Прямо зараз в спільноті арбітражних керуючих знову ламають списи щодо (не) доречності існування так званого «автомату» при розподілі банкрутних справ. Водночас у нещодавно прийнятому Положенні про ЄСІТС серед основних функцій системи чітко записано: «п. 6.11 - відбір кандидатури арбітражного керуючого у справах про банкрутство». Але відсутність нормального адміністрування процесу створення Системи з боку ДСАУ, відсутність коштів та ще ряд причин відтерміновують цей «відбір» на роки. Теоретично для програміста там максимум на півроку роботи. В наших реаліях – чекатимемо щонайменше до 2024 року, або й довше.
Інший приклад. Досвідчені «машиністи» (даруйте за перебір залізничної тематики, але дуже вже добре ілюструє ситуацію) потрібні локомотивам усіх країн. І дивно було б заставляти їхати їх пасажирами, але саме так поки що відбувається з білоруськими ІТ-фахівцями, які виявили бажання працювати в Україні.
Зараз в українській ІТ-індустрії працює понад 200 000 фахівців. Податок, який вони сплатили, у 3,7 рази перевищує середні показники по країні. Але до ТОП-гравців світового ринку нам ще далеко, бо обігнати США (36,8%), Китай (11,3%) чи Велику Британію (5,8%) нереально. А постійна конкуренція з Індією – тимчасова, бо без чіткого плану з боку держави щодо розвитку ІТ-сфери програємо у перспективі.
Головні труднощі:
1. «Відплив мізків». «Дія Сіті» має працювати так, щоб українські програмісти не виїжджали закордон, а в ідеалі – працювали в українських проєктах (чому б і не в проєкті ЄСІТС?).
2. «Зарплати». Українським IT-компаніям складно конкурувати з рівнем завдань і зарплат компаній міжнародного рівня. Це ще одна парадигма — вікно для розвитку і нагадування багатьом компаніям про те, що потрібно переглянути свої підходи.
3. «Податки». Відсутність підтримки з боку держави — ще один факт, який не можна не проговорити. Наявність простого і зрозумілого оподаткування – це стабільний розвиток IT-галузі в країні.
4. «Освіта». Зараз ми конкуруємо з усім світом, де розвинена галузь IT. Але, разом з тим, в Україні сильно просідає профільна IT-освіта — просто не вистачає навчальних закладів, оскільки питання розвитку IT-галузі не розглядається в пріоритеті на державному рівні.
І головна складність. Мета залишитися успішним, вижити, зберегти та не розгубити все напрацьоване — це не мета. Дуже важливо мати точний прогноз на майбутнє: плани, шляхи розвитку, досяжні цілі.
Готовий почути кожного програміста в цьому аспекті, і не тільки в 256-й день року.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38475
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12795
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
12047
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11994
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11599