Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині
Весна 2025 року характеризується поглибленням гуманітарної кризи на Херсонщині.
Посилення обстрілів, авіаудари, зростання кількості жертв серед цивільних та гуманітарних працівників внаслідок атак бойових БпЛА ближнього радіусу дії свідчать про невибірковість насильства з боку російських військ. Загалом, за три весняні місяці, згідно з даними Херсонської обласної військової адміністрації, внаслідок російських атак загинуло щонайменше 76 осіб, ще 647 — отримали поранення. Серед поранених — 15 дітей, одна дитина загинула.
56,5% постраждалих на Херсонщині — жертви ударів бойових БпЛА. Цей показник щомісяця зростає: у березні він становив 45,6%, у квітні — вже 49,4%. Щотижня область зазнає від 2 до 3 тисяч ударів дронами. Росія системно використовує безпілотники, щоб тероризувати мирних жителів і руйнувати інфраструктуру. Гайки, цвяхи, металеве сміття — саме таким начинням наповнені дрони, якими російські війська атакують жителів Херсона.

У Силах оборони повідомляють про стабільне зростання інтенсивності російських атак. Фіксуються збройні сутички на дніпровських островах поблизу Херсона, в межах Білозерської та Станіславської громад. На початку травня війська РФ намагалися висадитися поблизу Кізомису, а також закріпитися на острові Бугаз. Їхня мета — створення плацдарму для можливого форсування Дніпра.
Попри невдачі на воді, росіяни нарощують вогневий тиск на цивільну інфраструктуру і мирне населення у 5–10-кілометровій зоні вздовж річки, що нині виконує роль лінії розмежування. Кількість населених пунктів, що потрапляють під вогонь щодня, невпинно зростає. Навесні правобережна частина області щодоби зазнавала обстрілів у межах від 16 до 47 населених пунктів. Темпи ударів залишаються стабільно високими, що призвело до масштабних руйнувань у 20-кілометровій зоні від Дніпра.

Станом на травень 2025 року понад 142 тисячі мирних жителів Херсонського та Бериславського районів живуть під постійною загрозою обстрілів. Серед них — значна кількість вразливих категорій: майже 12 тисяч дітей, понад 59 тисяч людей літнього віку та понад 10 тисяч осіб з інвалідністю. Ситуацію ускладнює висока частка внутрішньо переміщених осіб, які становлять близько 23% від загальної кількості населення регіону — понад 32 тисячі людей. Загалом у порівнянні з попередніми місяцями чисельність населення скоротилася майже на 2%, або 2,6 тисячі осіб. Підвищений рівень небезпеки зберігається у громадах так званої “червоної зони”: Херсонській, Білозерській, Станіславській, Чорнобаївській, Дар'ївській, Тягинській, Бериславській, Новорайській, Милівській, Новоолександрівській та Нововоронцовській. У цих населених пунктах проживає понад 115 тисяч осіб — понад 80% усього населення правобережної частини області.
Прицільний терор: ринки, магазини, рятувальники під ударом
На Херсонщині російські війська змінили тактику обстрілів. Удар стає комплексним: спершу — авіабомби, згодом — артилерія по тих самих об’єктах. Під вогнем — не лише житлові квартали, а й місця масового скупчення людей.
У Херсонському та Бериславському районах фіксують прицільні атаки по продуктових магазинах і ринках. Зокрема, на Дніпровському ринку в Херсоні знаходили нерозірвані боєприпаси з дронів. У Нововоронцовці влада просить мешканців уникати перебування біля ринку, автовокзалу та громадських місць.
З березня бойові дрони атакують не лише прибережні райони Херсона, а й мікрорайони, віддалені від Дніпра — Шуменський, Таврійський. БпЛА дедалі частіше проникають у центральні частини міста.
Окремою мішенню стали рятувальні служби. Після авіаудару у квітні по Херсону, російська сторона відкрито заявила: буде «добивати» ліквідаторів — медиків, пожежників, рятувальників. Це свідчить не лише про ескалацію терору, а й про намір знищити саму можливість допомоги.
“Полювання” на громадський транспорт і цивільні авто
Уже понад пів року російські дрони прицільно атакують громадський транспорт у Херсоні та передмісті. Ці атаки не випадкові — це цілеспрямований терор проти мирного населення. З 1 грудня 2024 року автобуси в Херсоні припинили курсувати до Антонівки, Кіндійки та Східного. Із січня 2025-го — до селищ Наддніпрянське, Молодіжне, Інженерне. Причина — постійна загроза ударів БпЛА. У квітні та травні тимчасово зупиняли рух транспорту по вулиці Університетській — одному з центральних маршрутів. Люди змушені або пересуватись пішки, або ризикувати життям у власних авто — адже приватні машини також потрапляють під приціл.
Для російських військ більше не існує поняття «небойова ціль». Усе, що рухається — мішень.

Попри певне зменшення кількості ударів по громадському транспорту, це не свідчить про зниження загроз. Причина — не в милосерді ворога, а в обмеженнях самих маршрутів: транспорт просто перестав курсувати в зонах постійної активності дронів-камікадзе.
Натомість збільшується кількість атак на приватні автівки місцевих мешканців. Лише за весняні місяці 2025 року — з березня по травень — зафіксовано щонайменше 82 атаки на цивільний транспорт, не враховуючи обстріли машин комунальних служб і «швидких». Для російських військ мішенню може стати будь-хто, хто наважився вийти на вулицю або сісти за кермо.

Медики під прицілом: як Росія воює проти порятунку
На Херсонщині російські війська продовжують цілеспрямовано нищити систему медичної допомоги. Під прицілом — лікарні, амбулаторії, «швидкі» й самі медики. Весна 2025 року стала черговим етапом у цій тактиці терору.
У березні тричі обстрілювали медичні заклади, пошкоджено п’ять автомобілів «швидкої», шестеро медиків дістали поранення. У квітні кількість атак зросла: шість разів влучали по медичних установах, серед яких — дитячий медзаклад у Херсоні. Під час обстрілу там перебували діти з батьками й персоналом, які, на щастя, встигли спуститися в укриття. Пошкоджено три «швидкі», поранено ще чотирьох медпрацівників. У травні — три нових обстріли і ще один поранений фахівець.
Російські дрони дедалі частіше «полюють» на медичний транспорт, цілеспрямовано знищуючи тих, хто має рятувати життя. На передовій цієї війни — не лише військові, а й лікарі, які щодня працюють під обстрілами.
Замість висновку
Весна 2025 року на Херсонщині минула в умовах безперервних обстрілів і постійної загрози з повітря. Російська армія посилила удари дронами, артилерією та авіацією, цілеспрямовано атакуючи цивільних, лікарні, ринки, транспорт. Паралельно з активізацією на дніпровських островах росіяни нарощують тиск у тилу. Удар за ударом — і не лише по об'єктах інфраструктури, а й по моральному стану людей, які залишаються жити в прифронтових громадах.
І перспективи, на жаль, невтішні. Кількість атак зростає, географія обстрілів розширюється, а методи ворога стають усе жорстокішими. Херсонщина залишається у прицілі — і сьогодні це не метафора, а сувора реальність.
Публікацію підготовлено в рамках Проєкту із надання доступу до води, санітарії та гігієни у звільнених громадах Херсонщини, який реалізується ГО “Південна стратегія розвитку” спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 702
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 591
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 206
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35729
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11562
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10882
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9954
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5898