Об’єднання енергетичних ринків за Європейською моделлю
У Європі завершено об’єднання енергетичних ринків на добу наперед. Що це їм дало? Формування єдиної ціни на електроенергію по всій Європі і низькі тарифи на електроенергію та тепло. Усього навсього. Яким чином? Дуже просто. Шляхом конкуренції на оптовому р
Об’єднання енергетичнихринків (Market Coupling) за Європейською моделлю з балансуванням на добунаперед – це шлях до зниження ціни на тепло- і електроенергію
Цільовоюмоделлю на наступний період часу є Європейський ціновий зв'язок (EPC), якаодночасно визначає обсяги та ціни у всіх відповідних зонах на основі принципумаржинального ціноутворення.
У Європізавершено об’єднання енергетичних ринків на добу наперед. Що це їмдало? Формування єдиної ціни на електроенергію по всій Європі і низькі тарифина електроенергію та тепло. Усього навсього. Яким чином? Дуже просто. Шляхомконкуренції на оптовому ринку та роздрібному ринку постачальників відповіднихпослуг.
Наприклад, уБалтійському регіоні за рахунок будівництва інтерконекторів, нових зв’язків зкраїнами Скандинавії, збільшення перетоків тощо оптова ціна на електроенергіювпала за чотири роки вдвічі за рахунок впливу конкуренції на відміну від України,де ця ціна постійно зростає, тому що нема конкуренції і між незалежними (їх наринку нема, бо нема самого ринку) роздрібними постачальниками цих послуг.
Цевідбувається за рахунок так званої волатильності ціни. Це фінансовий показник,що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу, що змінюються в часі. Він єнайважливішим фінансовим показником і поняттям в управлінні фінансовимиризиками, де представляє собою міру ризику використання фінансового інструментуза заданий проміжок часу. Для розрахунку волатильності застосовуєтьсястатистичний показник вибіркового стандартного відхилення, що дозволяєінвесторам визначити ризик придбання фінансового інструмента.
На ділі цеозначає, що оптова ціна на електроенергію протягом доби постійно змінюється і зарахунок перетоків між країнами, ринки яких об’єдналися, приходить до певного середнього значення. Усі ринки в Європіпрацюють в єдиній системі і це дає чудовий економічний ефект. Це формує єдину середнюціну на електричну енергію по всій Європі. При об’єднанні енергетичних ринківціна електроенергії суттєво знижується. Так само має працювати і газова біржа, яканаразі не працює, так формується і функціонує експорт/імпорт газу і взаємніперетоки електроенергії, враховуючи наявність її надлишку в пікові години.
Якбисинхронізація відбулася, взаємні перетоки електроенергії між Україною тасусідніми країнами постійно вирівнювали б ринкову ціну, яка б не залежала нівід Регулятора, ні від Уряду. Ціну регулювання ціни електроенергії нашим Урядом,ми, як побутові споживачі, знаємо дуже добре. Нас ніхто не питає, якогопостачальника цих послуг ми хочемо, ніхто не пропонує варіанти. Цинічні чиновникиі так звані експерти, які спілкуються від Українського народу з Європою,стверджують, що громадяни не скаржаться на відсутність вибору. Хіба нашігромадяни мали колись цей вибір, чи розуміють, що їм необхідно вимагатидиверсифікацію джерел постачання тощо?! У нас сім десятків років була плановаекономіка, а потім прихватизація обленерго (ТЕС). Що Український громадянинможе вимагати в цих умовах? Хто зацікавлений в роз’ясненні йому цих його прав? Власник ДТЕК? Як би не так. Уряд?Як би не так. Регулятор? Як би не так. Міненерговугілля? Як би не так.
Їм требазайматися експортом електроенергії у власних інтересах і отримуватимаксимальний маржинальний прибуток.
Вже більшепівроку діє драконівська постанова Уряду від 22 березня 2017 року № 187, якаблокує роздрібний ринок і підлягає скасуванню. Уряд пообіцяв її скасувати, алеце не в його інтересах. Це в інтересах Українського народу, але не в інтересахУряду України.
Дляможливості залучення Європейського Партнера ГТС та згідно з пунктом 5 Плануреструктуризації публічного акціонерного товариства “Національна акціонернакомпанія “Нафтогаз України” з метою відокремлення діяльності з транспортуваннята зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року № 496, Мінекономрозвитку,Міненерговугілля, Мінфіну, НКРЕКП (за згодою), Антимонопольному комітетудоручалося до 1 січня 2017 року розробити за участю експертів СекретаріатуЕнергетичного Співтовариства та подати на розгляд Кабінету Міністрів Українизаконопроект щодо внесення змін до відповідних законів щодо, зокрема, визначенняпорядку та умов концесії майна, що використовується для забезпеченнятранспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу і непідлягає приватизації. Термін був визначений до 1 січня 2017 року.
Станом на 11 листопада2017 року законопроект в парламенті не зареєстровано, хоча Європейська стороназі свого боку зробила все, що могла. Україна в особі Уряду проігнорувала це.Чому? Тому що Уряд України на ділі не зацікавлений у впровадженні нинішніхЄвропейських цінностей щодо прозорості і чесності ринкових відносин.
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 104
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 104
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 87
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 17896
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 13178
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 10111
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 8749
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7668