Розвіюємо міфи про IT-індустрію в Україні
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому?
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому? Бо є одне важливе уточнення: в Україні розвинений лише один її сегмент – аутсорсинг. Але є ще і два інших – створення готового програмного забезпечення та «заліза», які в Україні розвинені погано.
«Ну і що?» – спитаєте ви. Ми все-таки на передовій, хоч і в одному напрямку, і це вже добре! Але це не зовсім так, бо навіть добре розвинений український аутсорсинг мало помітний в світовому масштабі. Обсяг вітчизняного ринку аутсорсингу становить 1,1 млрд доларів. Індійський – 3 млрд. Британський – 7,1 млрд. Тож Україна – не найбільший гравець у глобальному IT-ринку.
Як це змінити?
Тут питання вже до держави, бо сьогодні успіх України у будь-якому з напрямків залежить від державного регулювання, підтримки з боку влади та якісного сервісу для бізнесу, підприємців та інвесторів.
А інвестори і інвестиції в IT грають важливу роль в українській економіці. Індустрій, де потрібні айтішники та їх продукти, в світі багато. При цьому усі компанії, які на сьогоднішній день є лідерами – високотехнологічні.
Чому українці? У нас після розпаду союзу залишилося багато технарів, які нормально реалізували та показали себе, і сьогодні ця тенденція зберігається. Українських ІТ фахівців раді бачити у кожній країні. Але самій Україні теж пощастило, бо IT-індустрія створює 4% ВВП країни.
Проте вимальовується не дуже позитивна картина, адже виходить так, що українські фахівці скоріше раді виїхати за кордон, ніж підіймати відсоток ІТ у ВВП країни.
Ці люди не прив'язані до якоїсь країни – вони можуть запросто зібрати речі і поїхати в іншу країну, якщо Україна не створить умов для роботи і розвитку. І Україна залишиться без розумних людей, технологій і економічного зростання.
Держава ж ніяк не підтримує галузь, тому умов для її зростання просто немає. Чи чули ви про державні підтримки, школи, курси від уряду чи спонсорування цієї галузі? Особисто я – ні! Тому через відсутність умов для зростання українська IT-індустрія скорочується.
Україна має потенціал для зростання економіки. Однак для того, аби досягти швидкого і динамічного росту, ми повинні акцентувати увагу не на тому. Прорив відбудеться насамперед не завдяки виплавці металу або агробізнесу, а завдяки інформаційним технологіям.
Звісно, агропромисловість та металургія – важливі галузі, але ІТ є окремою швидкозростаючою індустрією. Вона проникає в інші індустрії і стає драйвером їх зростання. І просування та реалізація ідей з ІТ індустрії стануть гарними каталізаторами для вдосконалення як важкої промисловості, так і сільського господарства.
Та у нас чомусь на це звертають не так вже й багато уваги. Є багато причин цієї невдачі. Перше – держава вважає, що є більш глобальні проблеми. Ми ж і не сперечаємось, але питання розвитку ІТ індустрії повинно стати однією з цих масштабних проблеми, інакше нічого не вийде. Друге – зайва бюрократія та корумпованість. Україна набагато більш корумпована, ніж країни, які домінують у створенні програмного забезпечення і в комп'ютерній індустрії. Міжнародній компанії складно розвиватися і досягати успіху в корумпованій країні. Якщо компанія має проблеми, труднощі, то вона змінює країну і розвивається деінде, адже фактично єдина умова – наявність інтернету.
Є хороший шанс все виправити: по-перше, створити такі умови, щоб українські програмісти і вчені не виїжджали з країни, а працювали в Україні, щоб сюди приїжджали працювати іноземці. І це я цілком серйозно. Вони будуть створювати інновації тут, в Києві, Дніпрі або Львові будуть штаб-квартири міжнародних компаній: Apple, Alphabet, Google, Microsoft тощо.
Але українці повинні усвідомити, наскільки наша країна відстає від світу, а чиновники повинні створити законодавчі умови для того, аби максимально спростити життя представникам ІТ індустрії та дати можливість працювати, креативити та розвиватись.
Як гадаєте, вдасться їм це?
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8499
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8470
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 7690
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 6772
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3690