Скільки можна брехати?!
Влада і ми
Щодня ми чуємо заяви представників влади про те, що Україна вимагає від ЄС визнач ити точний час її повноцінного приєднання до Європейського співтовариства. Багато співвітчизників, на жаль, не розуміють, що це ніяке не вимога, а брутальна брехня і елементарна «локшина на вуха», тому що ця вимога виконана ще в 1993 році Копенгагенськими критеріями членства й підтверджена в 2003 році Резолюцією ЄС « Про сусідство».
Копенгагенськими критеріями чітко визначено, що членом ЄС може стати будь-яка демократична країна, яка виконає чотири основні групи вимог (критеріїв).
Ось основні групи критеріїв, які сьогодні відомі усім і кожному, хто хоч якоюсь мірою цікавиться проблемами європейської інтеграції.
Політичні критерії :
«Стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин»
Економічні критерії:
«Існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкретним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу»
Критерій членства :
«Здатність взяти на себе обов`язки членства, включно з дотриманням цілей політичного , економічного та валютного союзу»
Незалежний критерій:
«Спроможність Європейського Союзу абсорбувати нових членів, одночасно підтримуючи динаміку Європейської інтеграції...»
Ці критерії у відповідному документі конкретизовані і деталізовані. Я навів тільки загальну їх сутність. Не треба бути великим спеціалістом, щоб зрозуміти, що кожен, хто хоче попасти в ту чи іншу організовану систему, повинен знати і виконувати правила і норми, за якими живе ця система і не може система підлаштовуватися під кожного нового її члена. Як кажуть в народі, зі своїм статутом в чужий монастир не лізь. Тому важко уявити, що наші владні структури не знають суті Копенгагенських критеріїв членства в ЄС і не розуміють, що щире бажання інтегруватися до ЄС неможливе без їх виконання.
Але закономірно постає питання: чому влада так безпардонно бреше нам, тим, хто найняв її на службу і досить гарно годує?
Думаю, що все це робиться з одною метою: за шумом про небажання ЄС прийняти Україну до свого складу, практично підготувати і реалізувати зовсім інші цілі, про які відверто говорити суспільству вона ще боїться.
Дуже не хотілось би бути правим, але головна ціль влади, на моє глибоке переконання, повернути Україну в лоно Російської імперії, хай і під назвою «Євразійський Союз». Перші кроки на цьому шляху уже зроблено. Що мається на увазі?
Перше, підписання харківських угод по газу і оренді Севастополя, шкода від яких анітрішки не менша, як від газових угод 2009 року, бо це подальше обмеження державного суверенітету України.
Друге. В угоду «старшому брату» і всупереч об?єктивним процесам міжнародного життя відмова, від мова від приєднання до України до євроатлантичних структур міжнародної безпеки. Бути позаблоковою між двома воєнно-політичними блоками (НАТО і ОДКБ) не можливо в принципі. Це міг би собі дозволити хіба що Китай. Тому на ділі за риторикою позаблоковості йде підготовка до приєднання до ОДКБ.
Третє, підписання угоди про Зону вільної торгівлі з СНД – це черговий крок у напрямі до Митного союзу і ЄЕП, бо В.Путін зразу заявив, що ЗВТ не стосується енергоносіїв.
Що ще приготує нам нинішня влада – побачимо пізніше, але дуже хотілось би, щоб не було запізно. Загроза національному державному суверенітету існує реально і в цих умовах дуже важливо не бути байдужим и до нашого майбутнього і майбутнього наших нащадків.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 723
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 637
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 287
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6664
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4563
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3891
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2658