Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направленопроект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання. Необхідністьприйняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Українівідсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідоктакого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умовиздійснення підприємницької діяльності є нерівними.
Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняттяцього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10мільярдів гривень на рік.
З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є нещо інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагоміаргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво«допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствамПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податківвиробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платитиввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - такудопомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомістьдержбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.
Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогусуб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольнийкомітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованостіїї надання.
Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так,Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державноїдопомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарськоїдіяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічнийінтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можутьбути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та напровадження інноваційної діяльності.
Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники новихпрограм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання,дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.
Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправдібезпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідностіможна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кількамільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можнабуде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державнудопомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!
До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це ісписання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільговихкредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, атакож…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єктагосподарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхомнезабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.
24.09.2012 11:39
Державна допомога "для своїх"
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направлено проект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання.
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направленопроект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання. Необхідністьприйняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Українівідсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідоктакого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умовиздійснення підприємницької діяльності є нерівними.
Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняттяцього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10мільярдів гривень на рік.
З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є нещо інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагоміаргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво«допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствамПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податківвиробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платитиввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - такудопомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомістьдержбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.
Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогусуб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольнийкомітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованостіїї надання.
Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так,Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державноїдопомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарськоїдіяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічнийінтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можутьбути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та напровадження інноваційної діяльності.
Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники новихпрограм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання,дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.
Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправдібезпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідностіможна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кількамільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можнабуде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державнудопомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!
До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це ісписання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільговихкредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, атакож…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єктагосподарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхомнезабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
Топ за тиждень
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
Популярне
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 23602
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6374
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2527
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2050
Контакти
E-mail: [email protected]