Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності

Нещодавно президент США Дональд Трамп оголосив про введення нових мит, які торкнулись навіть віддалених і майже невідомих острівних територій, однак Росія залишилась поза увагою.

Дивна ситуація: країна, яка продовжує вести значну торгівлю з США, не потрапила до списку держав, на які накладаються нові митні тарифи.

Водночас маленькі острови, такі як Токелау (населення 1 500) і Шпіцберген (населення 2 500), були включені до списку. Чому так сталося, що Ізраїль і Україна теж потрапили під “митний каток”? І чому Росія, навіть попри вже існуючі санкції, виглядає поза загрозою цих нових обмежень? У цьому блозі ми спробуємо розібратись у причині цих рішень.

Причини введення нових мит Трампа

Трамп, як відомо, неодноразово виступав за посилення економічного тиску на інші країни. Однак нові мита, що були введені 2 квітня 2025 року, виглядають не тільки як продовження такої політики, але і як відповідь на певні глобальні торговельні проблеми.

Мита стосуються всіх країн, з якими США ведуть торгівлю, а отже, охоплюють навіть найвіддаленіші куточки світу, такі як острови Херд і Макдональд. Це рішення, на перший погляд, виглядає безглуздо, оскільки ці острови не мають значного економічного впливу на світовий ринок. Однак насправді, це може бути частиною стратегії збільшення тиску на низку країн, де США хочуть отримати кращі умови для себе.

Чому Росія не потрапила до списку?

Попри те, що Росія продовжує торгувати з США, її не було включено до нового списку країн, на які накладаються додаткові мита. Як пояснила речниця Білого дому Каролін Левітт, основною причиною є вже існуючі санкції, які значно обмежують торговельні відносини між США та Росією. За її словами, санкції на цей момент «перешкоджають будь-якій значущій торгівлі», тому додаткові митні обмеження не матимуть суттєвого економічного ефекту.

Проте це не означає, що Росія абсолютно не впливає на глобальний ринок. Загальний обсяг торгівлі між США та Росією у 2024 році становив 3,5 мільярда доларів. Хоча це значно менше, ніж до введення санкцій, все ж таки США продовжують торгувати з Росією більше, ніж з деякими країнами, які потрапили під нові мита, наприклад, з Маврикієм чи Брунеєм.

Торгівля з невеликими островами

Натомість для малих острівних територій, таких як Токелау чи Шпіцберген, нові мита стали реальністю. Ці території можуть здатися непомітними на карті, проте США наклали мита на їхні товари, зокрема через їхнє місце в глобальній торговій мережі.

Наприклад, такі країни, як Куба, Білорусь і Північна Корея, також залишились поза новими обмеженнями, але це пояснюється тим, що на них вже накладено дуже високі тарифи та санкції, які фактично паралізують їхню економічну активність.

Це рішення може бути продиктоване прагненням Трампа посилити тиск на країни, які мали певну вигоду від зниженої митної політики або ж через бажання перекрити "нечисті" торгові шляхи, що можуть бути використані для обходу санкцій.

Наслідки для України та Ізраїлю

Для України нові мита на експорт товарів до США становитимуть 10%. Це, звісно, створить певні труднощі, але не можна сказати, що це критично для української економіки. Україна, як країна, яка активно розвивається на міжнародній арені, має досвід подолання перешкод, і ці нові мита – не виняток. Українським підприємствам доведеться шукати нові шляхи для покращення конкурентоспроможності своєї продукції, можливо, зосередившись на зниженні витрат або розширенні асортименту товарів, які зможуть витримати ці митні бар'єри. Хоча цей процес і вимагатиме певних зусиль, в кінцевому підсумку це не повинно стати на заваді розвитку торгових відносин із США.

Ізраїль, зі своєю сильною економікою та інноваційною індустрією, має дещо складнішу ситуацію. Мита на експорт ізраїльських товарів до США становитимуть 17%. Це може стати значним викликом для ізраїльських компаній, які активно працюють на американському ринку, зокрема у сферах високих технологій, фармацевтики та інших інноваційних продуктів.

Ізраїль вже давно пристосувався до змін на світових ринках, і це мито, хоча й ускладнить умови ведення бізнесу, не є для країни непереборною перешкодою. Ізраїль має досвід адаптації до таких змін, що може допомогти знизити негативний вплив мит, зокрема через локалізацію виробництва або зміни в ланцюгах постачання.

Однак для обох країн ці мита – це сигнал про необхідність пошуку нових ринків та партнерств, щоб мінімізувати залежність від одного торгового партнера. У той час як ці мита можуть створити певні труднощі в короткостроковій перспективі, у довгостроковій вони стимулюватимуть як Україну, так і Ізраїль до подальшого розвитку і пошуку нових стратегій для розширення економічних відносин. Тому хоч ці зміни і складні, вони не є критичними і можуть бути використані як можливість для зміцнення економічної стійкості цих країн.

Наслідки для міжнародної торгівлі та глобальної економіки

Загалом, ситуація, коли мита стосуються малих острівних територій, але не зачіпають потужніші економіки, такі як Росія, викликає багато питань щодо справедливості та доцільності цієї політики.

Мита, які вводяться Трампом, виглядають як частина більш широкої стратегії США, спрямованої на посилення економічного тиску на певні країни. Хоча Росія була виключена з нових обмежень, це не означає, що країна повністю позбулась торгових труднощів з США.

Загалом, рішення Трампа свідчить про поглиблення глобальних економічних розривів і сприяє подальшому загостренню міжнародної конкуренції на ринку товарів та послуг.