Скільки коштує безпека: приклад Ізраїлю у відбитті масованих ракетних атак
Коли ми говоримо про оборону держави від масованих ракетних атак, важливо розуміти не лише стратегічні та тактичні аспекти, але й економічні витрати, які несе країна під час такого захисту.
Приклад Ізраїлю, країни з однією з найсучасніших систем протиповітряної оборони у світі, ілюструє, наскільки дорогим може бути відбиття масованої ракетної атаки.
Вночі проти 14 квітня Іран здійснив масований ракетний та безпілотний удар по території Ізраїлю. За декілька годин було запущено близько 350 ракет і дронів, які мали на меті завдати значних збитків країні. Однак, завдяки ефективній роботі Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), спільно з міжнародними партнерами, вдалося збити 99% цілей, що є вражаючим показником успішності протиповітряної оборони.
Проте, за цією вражаючою статистикою стоять величезні фінансові витрати. Відбиття цієї атаки обійшлося Ізраїлю в 4-5 мільярдів шекелів, що еквівалентно 1-1,3 мільярдів доларів. Ці цифри були озвучені генералом запасу Армії оборони Ізраїлю Рамом Амінахом під час інтерв’ю в Ynet Studio. Генерал детально пояснив, що собівартість збивання однієї балістичної ракети системою Arrow складає приблизно 3,5 мільйона доларів, а крилатої ракети – близько 1 мільйона доларів. Додаткові витрати включають використання літаків для збиття безпілотників.
Цікаво, що витрати на відбиття цієї атаки для Ізраїлю перевищили витрати Ірану на її організацію вдесятеро. Це важливий фактор, який показує, наскільки економічно виснажливою може бути оборона навіть для такої технологічно розвиненої країни, як Ізраїль.
ЦАХАЛ має великий оборонний бюджет – 60 мільярдів нових шекелів у 2023 році. Проте такі високі витрати на відбиття атак демонструють, що навіть при наявності значних фінансових ресурсів, необхідно бути готовими до нових викликів та підтримувати високий рівень обороноздатності.
Для країн, що стикаються з загрозою масованих ракетних атак, важливо мати не тільки потужні технологічні можливості, але й достатні фінансові ресурси для їхнього утримання та значну підтримку з боку партнерів. Це створює неабияке навантаження на економіку країни, яка вимушена балансувати між нагальними потребами населення та забезпеченням обороноздатності.
Захист держави в умовах сучасної війни стає значно більш складним та витратним процесом. Відбиття кожної атаки, кожної ракети – це не лише перемога на полі бою, а й результат значних фінансових вкладень. Обороноздатність країни залежить не лише від технічного оснащення та людських ресурсів, але й від здатності економіки витримати ці навантаження.
Підтримка обороноздатності на високому рівні потребує значних інвестицій у дослідження, розробку та придбання новітніх технологій. Країни, що прагнуть бути на передовій лінії захисту, повинні вкладати кошти в навчання та підготовку спеціалістів, створення інфраструктури та підтримку безперебійного функціонування системи оборони. Це означає не лише фінансування оборонних підприємств, а й співпрацю з міжнародними партнерами, які можуть надати необхідні технології, консультації та підтримку.
Крім того, витрати на оборону включають не лише кошти, витрачені безпосередньо на військові технології, але й широкомасштабні інвестиції в інформаційні системи, кібербезпеку та розвідку. Сучасні загрози стають дедалі більш комплексними, і для успішного протистояння їм необхідно мати надійні системи збору та аналізу даних, що дозволяють швидко реагувати на нові виклики.
Оборонні витрати також впливають на загальний стан економіки країни. З одного боку, вони створюють робочі місця та стимулюють розвиток наукових досліджень, але з іншого – потребують значних ресурсів, які могли б бути спрямовані на інші соціально-економічні потреби. Для багатьох країн, особливо тих, що стикаються з тривалими конфліктами, це стає важким випробуванням.
Втім, у сучасних умовах безпека держави стає пріоритетом номер один. Без належного рівня оборони всі інші аспекти життя суспільства можуть бути поставлені під загрозу. Саме тому країни змушені постійно інвестувати у свою оборону, навіть якщо ці витрати здаються надзвичайно високими.
Безпека коштує дорого. Це істина, яку часто важко прийняти, особливо коли витрати на оборону перевищують будь-які очікування. Але коли мова йде про захист життя людей, суверенітету та незалежності, ціна, яку доводиться платити, стає необхідною жертвою. Технологічні досягнення та міжнародна підтримка допомагають країнам, що стикаються з подібними загрозами, зберегти свою незалежність. Однак, кожен успішний захист від масованих атак нагадує нам про те, що свобода і безпека мають свою вартість – і ця вартість є високою. В умовах, коли світ стоїть перед новими викликами та загрозами, ми повинні бути готові до того, що безпека – це інвестиція, яку не можна недооцінювати.
Безпека – це не розкіш, а необхідність. Кожен витрачений на неї шекель, долар чи гривня є внеском у майбутнє, де люди можуть жити в мирі та спокої, не боячись за своє життя та життя своїх близьких. І хоча ціна цієї безпеки може бути високою, вона все ж залишається меншою, ніж вартість втрати свободи або життя.
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 700
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 589
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 179
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35708
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11551
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10864
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9953
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5878