Нова глава масштабної кризи в Ізраїлі: причини та наслідки
Ультраправий і ультрарелігійний уряд Ізраїлю проголосував за зміни до судової системи країни.
На кону широкомасштабний страйк і можлива відмова понад 10 000 військових резервістів з’явитися на службу, оскільки найбільша в історії Ізраїлю внутрішня криза вступає в нову главу.
Опишу детальніше, що варто знати про останні події в Ізраїлі.
Що сталося?
Після семи місяців дебатів уряду в понеділок вдалося скасувати положення, яке дозволяє верховному суду Ізраїлю скасовувати рішення уряду після остаточного голосування. Кожен член коаліції проголосував за, а опозиційні законодавці залишили пленум Кнесету на знак протесту.
На початку року прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху виявляв більшу готовність укласти угоду з опозицією та пом’якшити судові пропозиції, але вважалося, що він є заручником вимог своїх ультраправих партнерів по коаліції, які можуть повалити уряд, якщо їхні вимоги не будуть виконані.
Однак останніми тижнями прем’єр-міністр зайняв більш радикальну позицію, пообіцявши, що судова реформа буде продовжена і що вона «захистить, а не поставить під загрозу» демократію.
Відтак, країна зіткнулася з безпрецедентною конституційною кризою, під час якої верховний суд може скасувати законодавство, спрямоване на обмеження його повноважень, а уряд може вирішити не виконувати його.
Серед низки далекосяжних пропозицій від уряду Нетаньяху є плани дозволити простій більшості з 61 у 120-місному Кнесеті скасовувати майже будь-які рішення верховного суду, а також дозволити політикам призначати більшість суддів.
Ці зміни комунікує не прем’єр-міністр, а його колега по партії «Лікуд» Ярів Левін, міністр юстиції, і законодавець від релігійної сіоністської партії Сімха Ротман, який очолює комітет із права та правосуддя Кнесету.
Основний аргумент проти реформи заключається у тому, що технічно реформа може б допомогти Нетаньяху уникнути судового переслідування в судовому процесі щодо корупції. Водночас, сам Нетаньяху відкидає всі звинувачення.
Що цьому передувало?
Суд над Нетаньяху спровокував чотирирічну політичну кризу, в ході якої Ізраїль розділився щодо того, чи він має взагалі керувати країною.
Після п’яти виборів з 2019 року, на яких політики з обох сторін не змогли сформувати стабільні уряди, блок екстремістських і релігійних партій на чолі з «Лікудом» Нетаньяху отримав явну більшість на виборах у листопаді минулого року, сформувавши найбільш праву адміністрацію в історії Ізраїлю.
Скасування законодавства про ЛГБТК+, скасування законів, що захищають права жінок і меншин, а також послаблення правил ведення бойових дій для ізраїльських поліцейських і солдатів — все це на порядку денному коаліції.
Що кажуть критики?
Побоювання, що пропозиції призведуть до розмивання демократичних норм і верховенства права, спровокували найбільший рух протесту в історії Ізраїлю з щотижневими демонстраціями в Тель-Авіві та багатьма іншими біля Кнесету в Єрусалимі. З січня було кілька «днів безладу», під час яких протестувальники блокували шосе та аеропорт Тель-Авіва.
З плином місяців протести ставали більш жорстокими, сотні людей були заарештовані. Рух здебільшого не має лідерів, але значний тиск надходить з боку військових, які побоюються, що судова реформа зробить ізраїльтян більш вразливими для переслідування в міжнародних судах за військові злочини.
Технологічний сектор також висловився голосно, посилаючись на побоювання щодо іноземних інвестицій і сектору стартапів.
Президент США Джо Байден, який неодноразово називав себе «справжнім другом Ізраїлю», публічно критикував плани, закликаючи свого ізраїльського колегу шукати широкого консенсусу для таких важливих змін.
Що буде далі?
Поки немає однозначної відповіді на питання, чим ці демонстрації закінчаться.
Достеменно відомо, що поточна сесія Кнесету закінчується в кінці липня, а парламент знову збереться в жовтні, після великих єврейських свят.
Ймовірно, що криза продовжуватиметься й восени. Однак, відкритим залишається питання, чи піде коаліція на компроміси зі своїми критиками-демонстрантами та який був план подальших дій.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 21473
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6312
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2439
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2271
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1826