ВАКС почав розгляд "справи Вовка": що про це варто знати?
Вищий антикорупційний суд нині розглядає справу стосовно 11 підозрюваних за фактом зловживань в Окружному адміністративному суді (ОАСК) Києва.
Докази туди направила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Йдеться про заступника голови Окружного адміністративного суду столиці, суддів ОАСК, голову Державної судової адміністрації України та ще двох адвокатів, які діяли у межах злочинної організації на чолі з головою окружного суду.
Яка версія обвинувачення?
За версією обвинувачення вони намагалися захопити державну владу завдяки встановленню контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створенню штучних перешкод у роботі кваліфікаційної комісії (продукування позовів до членів ВККС для створення конфлікту інтересів, перешкоджання діяльності одного з членів ВККС через механізм забезпечення позову, вплив на призначення двох членів ВККС по квоті Уповноваженого з прав людини та Державної судової адміністрації).
Чому ВРП і ВККСУ?
Ці органи найбільше впливають на роботу суддів. Без них судді майже безкарні — їх не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності чи звільнити. ВККСУ також проводила процедуру атестації суддів, перевіряла їхню відповідність займаним посадам.
Про цьому ОАСК — один із «головних судів» у судовій системі України, хоча це всього перша інстанція. Але цей суд розглядає позови до вищих державних органів України — вони всі розташовані на підсудній йому території. За умови недоторканості суддів — це може бути інструментом для шантажу державної влади.
Тому ще до моменту направлення до суду ця справа сколихнула всю країну. Проаналізуємо найцікавіші моменти, відомі на цей момент.
1. Підслідність і підсудність
Сторона захисту не раз заявляла, що цю справу має розглядати інший правоохоронний орган. Як відомо, Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) розподіляє, який правоохоронний орган має право розслідувати злочин залежно від правової кваліфікації і суб’єкта, який ймовірно вчинив правопорушення.
НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП розслідує корупційні злочини, вчинені топ чиновниками. ВАКС розглядає справи підслідні НАБУ
Справа ОАСК стосується:
- створення злочинної організації;
- дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
- перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- зловживання впливом;
- втручання у діяльність державного діяча.
З цього переліку лише зловживання впливом перебуває у підслідності НАБУ.
То чому НАБУ це розслідувало, а ВАКС тепер буде розглядати?
Детективи НАБУ для попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ, за рішенням директора бюро та за погодженням із прокурором САП можуть розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів.
Тобто, НАБУ може розслідувати інші злочини, якщо вони пов’язані з корупцією топ посадовців. У цьому випадку серед статтей, в яких обвинувачують фігурантів, є зловживання впливом. Тому НАБУ може розслідувати всю справу в цілому.
За аналогічним принципом визначають перелік справ, які може розглядати ВАКС — йому підслідні корупційні всі ті ж справи, що розслідує НАБУ. Якщо в переліку статей, які інкримінують обвинуваченим, є одна, що підпадає під компетенцію ВАКС — решту теж приймають до розгляду.
2. Строки
Для того, щоб продовжувати строк розслідування з моменту повідомлення про підозру довше ніж на три місяці, прокурор має кожного разу звертатися до слідчого судді.
Суддя з’ясовує, що ще потрібно зробити у справі і чому цього не було зроблено раніше. Якщо прокурору та слідчому/детективу не вистачило часу з об’єктивних причин — продовжує строк розслідування. У продовженні строку розслідування відмовляють дуже рідко.
У цій справі НАБУ довелося в екстреному порядку завершувати розслідування. Усе тому, що слідчий-суддя прийшов до висновку, що детектив та прокурор не довели, що вони не могли виконати всі слідчі дії раніше.
З березня минулого року по недавній час відбувалось ознайомлення сторін з матеріалами перед направленням обвинувального акту до суду.
3. Суть справи
Безперечно, оцінювати аргументації будь-якої зі сторін за відсутності доступу до матеріалів і без їх вивчення — щонайменше непрофесійно. З публічно-доступних джерел відомо, що основою справи є багатогодинні записи розмов суддів ОАСК. У ЗМІ вони відомі як «плівки Вовка» та експертизи носіїв інформації зі звукозаписами розмов.
Ймовірно ключовими питаннями справи будуть: допустимість доказів — звукозаписів розмов, інтерпретація їх змісту, ідентифікація учасників розмов.
Чому це важливо?
Тому що в Україні ніколи не судили злочинну організацію суддів, які, на думку сторони обвинувачення, намагалися захопити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією України (державного органу суддівського врядування, утвореного у системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та Вищою радою правосуддя (конституційного органу державної влади та суддівського врядування), через призначення туди підконтрольних злочинній організації людей.
Ми не беремося оцінювати обґрунтованість обвинувачення без доступу до всіх матеріалів. Втім це важлива справа — той, хто контролює ВРП і ВККС, контролює судову владу. Судова влада — це третина влади в державі. Цього достатньо щоб усвідомити масштаб справи. Тому як громадяни та юристи сподіваємося на прозорий та об’єктивний розгляд справи.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7663
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6127
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5143
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3255