Важливий інструмент аудиту
Або професійне судження не є синонімом невизначеності і свободи дій для аудитора.
Всяке наше знання починається з почуттів, переходить потім до розсудку і закінчується в розумі (І. Кант)
Однією із ключових характеристик, які впливають на якість аудиту, є демонстрація командою із завдання об’єктивності та чесності. Об’єктивність аудитора – це здатність виконати запропоновану роботу, не дозволяючи упередженості, конфлікту інтересів чи надмірному впливу інших осіб взяти гору над професійним судженням. Професійне судження є заключним висновком фахівця тієї чи іншої області при аналізі професійної проблеми, яка не має стандартного рішення. Професійне судження виноситься на основі спеціальних і загальних знань та досвіду в даній області.
В сімействі вищих пізнавальних здібностей людини здатність судження Кант вважав проміжною ланкою між розсудком і розумом[i]. У філософської традиції розсудком вважався початковий рівень мислення, а розумом - вищий тип розумової діяльності, здатність мислити та аналізувати, робити висновки.
Професія аудитора отримала свій розвиток, спираючись на бухгалтерську професію. У той же час ці дві професії суттєво відрізняються друг від друга. Аудитор не лише повинен розуміти бухгалтерський облік, а ще й бути компетентним в накопиченні і тлумаченні аудиторських доказів. З ускладненням правил бухгалтерського обліку все більше значення надається професійному судженню аудитора як експертного методу оцінки професійного судження бухгалтера в умовах невизначеності, що характеризується неформалізованими ситуаціями, які не мають стандартного рішення, суперечностями і прогалинами в бухгалтерському та податковому законодавстві України.
Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг[ii] (далі – МСА) вимагають від аудитора використання професійного судження. Це потрібно для того, щоб не перетворити аудит у механічний збір свідчень.
Науковцями професійне судження аудитора розглядається як узагальнення уявлень про доказ, коли доводиться залучати і інтуїцію. Але ця інтуїція не має ґрунтуватися на чистій здогадці, вона підкріплюється досвідом та інформацією аудитора в розглянутих питаннях.

Ще у середні віка англійський філософ У. Оккам стверджував, що інтуїтивне пізнання є основою дискурсивного знання, причому кожне таке знання спирається на інтуїтивний (внутрішній) і чуттєвий (зовнішній) досвід. Тому застосовні аудитором професійні норми і стандарти щодо вимог до освіти і компетентності допомагають йому висловити професійне судження. Одночасно, при винесенні професійного судження, аудитору потрібно керуватися міркуваннями здорового глузду, моралі, категоричним імперативом та принципами, що прийняті в середині професії.
Треба вивчати щоб знати, знати щоб розуміти, розуміти щоб судити. (Олена Блаватская)
Область застосування професійного судження передбачена МСА. Зокрема, МСА передбачають використання аудитором професійного судження при виконанні завдань з аудиту щодо наступних питань:
- рівень суттєвості та аудиторського ризику;
- характер, час та обсяг аудиторських процедур;
- прийнятність вибору та застосування облікових політик і адекватність їх розкриття;
- підхід до вибірки, обсяг вибірки та відбір елементів;
- прийнятність припущення управлінського персоналу про безперервність діяльності;
- важливість недоліків у системі внутрішнього контролю та ступінь деталізації під час повідомлення інформації;
- достатність розкриття інформації в фінансовій звітності;
- оцінка достатності та прийнятності аудиторських доказів;
- всеохоплюючий вплив викривлень на фінансову звітність;
- формулювання висновків, які ґрунтуються на отриманих аудиторських доказах;
- форма повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями;
- ключові питання аудиту, порядок розкриття їх у звіті та достатність опису;
- пояснювальний параграф або параграф з інших питань у звіті аудитора;
- форма і обсяг аудиторської документації з завдання.
Як видно із наведеного переліку, професійне судження аудитора є важливим інструментом аудиту. Але мало застосовувати професійне судження, його також потрібно належно документувати. МСА вимагають, щоб аудитор складав аудиторську документацію, достатню для того, щоб досвідчений аудитор, який не був попередньо причетний до аудиту, міг зрозуміти значні професійні судження, здійснені під час формулювання висновків щодо значущих питань, які виникають під час аудиту.
Незважаючи на те, що область професійного судження встановлена МСА, межі його застосування («межа, допустима норма») в них відсутні. У будь-якому випадку це не є підставою посилання МСА на професійне судження трактувати як невизначеність і свобода дій для аудитора. Навпаки ці посилання повинні асоціюватися з підвищеною відповідальністю аудитора за прийняте рішення через відсутність можливості спиратися на інструктивний зміст стандартів.
[i] И. Кант. Критика способности суждения. Електронний ресурс – Режим доступу: http://iakovlev.org/zip/kant3.pdf
[ii] Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. Видання 2016–2017 років. Частина І. Електронний ресурс – Режим доступу: www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_часть1.pdf
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 318
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6792
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5249
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4285
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3443
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2606