Реформа зовнішньої реклами в Києві: від створеного прецеденту до підсумків року
Аналіз, статистика, прогнозування.
Суспільство — це не просто сукупність людей, які проживають на спільній території. Кожен із нас, взаємодіючи один із одним, заразом є і «продуктом» суспільства, і його «творцем», адже одночасно і діє за давно складеним сценарієм, і створює нові. Реформа зовнішньої реклами Києва — приклад того, коли драйвером змін якраз став конструктивний діалог, а створений прецедент започаткував нові правила гри.
Ще зовсім недавно про оновлення парку рекламних конструкцій говорили лише як про далеке майбутнє, а «охайність вулиць» завжди йшла в одному ключі з «потребами», «проблемами» і «побажанням». На сьогодні ж зовнішня реклама столиці наближається до взірцевих європейських прикладів, коли і кількість, і локації, і її форма враховують індивідуальну особливість кожної вулиці, її планування та призначення. І це вже не картинки з моделей віртуальної реальності чи рисунків дизайнера, а реалії вулиць міста. Так, до Нового року вже повністю будуть устатковані нульова, перша та друга зони, а до Дня Києва – і решта столиці.



Такий результат став реальним лише завдяки консолідованим зусиллям влади, бізнесу та громадськості. Злагоджена робота управління реклами, ефективна координація профільного заступника голови КМДА, пріоритетність Реформи для міського голови, розуміння і сприяння операторів — усе працювало разом, спільно, синхронно. Та все ж ста відсотків немає, і на те є низка об’єктивних причин.
По-перше, це затягування службами міста процесу оформлення дозвільних документів. Хто винен найбільше із тих трьох десятків служб — сказати важко. Та якщо судити за втратами часу, цілих два місяці було згаяно лише на «порозуміння» з «Київавтодором». Це стосувалося Набережного шосе, де скоротили 95% рекламних площин. Оператори з розумінням поставилися до частини своїх обов’язків та демонтували всі конструкції без бюрократичних перипетій. Та й бажання в них було благим — не заважати «Київавтодору» проводити роботи з благоустрою і змінити рекламний вигляд шосе якомога швидше. Проте коли справа дійшла до встановлення нових сучасних рекламних носіїв (виконання робіт із закладання фундаментних блоків та електромереж до того, як «Київавтодором» укладе бруківку і посіє газон) згадана комунальна корпорація навідріз відмовилася допускати операторів до робіт із формальних причин. Зараз такі проблеми виникають точково, коли районні ШЕУ (підпорядковані підприємства комунальної корпорації) не погоджують місця розташування рекламних конструкцій (уже затверджених Схемою!), посилаючись на вже проведений благоустрій. Такі приклади стосувалися й інших, тих же служб благоустрою, дорожньої патрульної поліції тощо, які гальмували проведення монтажних і демонтажних робіт. Суттєві перепони в оформленні дозвільних документів створював і Департамент містобудування та архітектури, а також організації-утримувачі інженерних комунікацій. Окрім юридичної площини ситуацій (зокрема, таких корупційних факторів, як наявність прихованого інтересу або намагання отримати особисту вигоду), чітко простежується соціальний аспект — довіра до представників бізнесу. Так, служби побоювалися щодо неохайності відновлення бруківки, некоректності стосовно благоустрою, недобросовісності, непорядності… і т. д., цей список можна продовжувати й продовжувати. Та їхні побоювання не виправдались. Той кредит довіри, який ще задовго до Реформи був вичерпаний, потроху починає наповнюватися заново: всі оператори підійшли до взятих на себе зобов’язань з усією відповідальністю і повагою до чужої праці. А щодо юридичних «моментів», то сподіваємось, що затверджені технологічні картки адміністративної послуги з видачі, переоформлення, продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (Розпорядження № 2170 міського голови від 3 грудня 2018 року) раз і назавжди покінчить із такими саботажами чиновників та створить умови, в яких «представникам влади» буде вигідно вчасно, оперативно і якісно виконувати свої посадові обов’язки.
Іншу причину зсуву графіка впровадження схем можна назвати технічною. Навіть задіявши всю техніку і залучивши бригади з інших міст, оператори не в змозі були впоратися з величезними обсягами робіт. Це стосувалося і комунальних служб міста, які одночасно проводили роботи з демонтажу незаконних як наземних, так і фасадних конструкцій. З іншого боку, якби така робота проводилася некомплексно і почергово, наявного ефекту «спільної картини» не було б, да й Реформа розтягнулася б ще на кілька років.
Підбиваючи підсумки року, згадуючи ті перші кроки назустріч один одному, багаточисленні переговори і збалансування інтересів, не можна не згадати і тих результатів, яких нам удалося досягти у взаємовідносинах бізнес – влада – громадськість. Бізнес показав свою здатність говорити в унісон, влада — чути, громадськість — не боятися змін. Та головне, що вибудуваний діалог засвідчив, що наше суспільство вже дозріло до переходу від конкуренції до партнерства, від пошуку користі до створення можливостей, від орієнтації на себе і власний інтерес до орієнтації на спільне благо!
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 635
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 283
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6588
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4383
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3583
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2078