Ринок зовнішньої реклами: локальні проблеми глобальних масштабів
Аналіз проблемних ситуацій взаємодії місцевої влади та операторів ринку.
Повноцінне ефективне функціонування ринку зовнішньої реклами неможливе без адекватного нормативного забезпечення, із загальновизнаними правилами для всіх його учасників. На сьогодні зовнішня реклама перебуває в колізії між дозвільним законом, законом про рекламу і Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном, що призводить до включення «місцевих ручних механізмів» розв’язання процедурних питань. У деяких містах такі «ручні механізми» навіть доходять до абсурду, порушуючи всі принципи здорового глузду.
Згадаймо місто Дніпро, в якому оператори, що дотримуються процедурних норм і йдуть у «ногу із часом», належно сплачуючи податки та вкладаючи значні суми в реконструкції, отримують наказ про демонтаж конструкцій, а інші невідомі компанії паралельно отримують дозвіл на встановлення. Показово те, що проекти місцевих Схем розміщення рекламних конструкцій, які зараз готують і ухвалюють, суперечать законодавству та передбачають вибіркове анулювання чинних дозволів без усяких причин і пояснень.
У місті Суми ситуація ще більш заплутана. Асоціація операторів зовнішньої реклами (Асоціація) майже щодня отримує скарги на діяльність місцевих органів влади. У місті нормативно прописано, що ті заяви, які оператори подають на видачу чи подовження дозволів, має розглядати колегіальний орган у складі 15 осіб, сфера діяльності яких жодним чином не стосується реклами. Рішення такого «органу» виносять на розгляд виконавчого комітету, куди операторів узагалі не допускають. Доходить до того, що в робочому порядку, з голосу, з грубим порушенням дозвільного закону та закону про доступ до публічної інформації, на засіданні виконкому без погодження із профільними службами подовжують дозволи, в яких змінені навіть тип конструкції та адреса розташування.
У Черкасах — інша проблема. Існує схема, розроблена з дотриманням усіх принципів прозорості та раціональності. Та є оператори, які її ігнорують, і влада, яка ніяк не реагує на таку ситуацію. Наприклад, правила передбачають на визначеній території конкретні допустимі площини. Одні оператори демонтували свої конструкції, вклали кошти, щоб замінити їх на дозволені, а інші — продовжують використовувати рекламні конструкції значно більшої площі, при цьому не сплачуючи коштів до міського бюджету. Таким чином, ми отримуємо перевагу одного суб'єкта над іншим і приклад бездіяльності місцевої влади, яка тим самим стимулює безвідповідальність решти учасників ринку.
У Мелітополі місцева влада продемонструвала взагалі «хід конем». Отримавши лист від операторів із рішенням апеляційного суду про видачу дозволів, вона скасувала порядок, на основі якого видавала такі дозволи. І тепер, оскільки порядок скасований, всі дозволи вважають скасованими. Рішення на грані геніальності…
Таких прикладів, де влада не переймається заявами і не дотримується термінів щодо видачі і подовження дозволів, не враховує інтересів бізнесу чи ігнорує запити, що надійшли, було б менше, якби учасники ринку були більш законодавчо захищені і не сподівалися на чиюсь примху, настрій чи інтерес…
Днями в Антимонопольному комітеті відбулася робоча зустріч, під час якої з’ясовували проблемні питання ринку зовнішньої реклами. Обговорення всіх перерахованих «локальних» проблем стало вагомим аргументом для АМКУ. У комітеті переконані, що слід ретельно перевірити такі факти та «принципи» роботи окремих органів місцевого самоврядування. Тож є надія, що бізнес-клімат у наших «славних» містах усе ж таки найближчим часом поліпшиться…
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 299
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 94
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7105
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4937
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4415
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4194
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3100