Спадщина - що варто знати?
Прийняти спадщину мають право особи, на яких складено заповіт. Якщо заповіту немає, в дію вступає закон і спадкоємці успадковують майно відповідно до черги.
Прийняти спадщину мають право особи, на яких складено заповіт. Якщо заповіту немає, в дію вступає закон і спадкоємці успадковують майно відповідно до черги.
Існує п’ять черг спадкування за законом.
1 черга – діти, другий з подружжя та батьки.
2 черга – рідні брати та сестри, баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
3 черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.
4 черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років та утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
5 черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Черговість спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором.
Прийняти спадщину потрібно протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, звернувшись зі заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. З чотирнадцятирічного віку особа самостійно може подати заяву на прийняття спадку. До 14 років заяву подають батьки (опікуни) малолітньої особи. Звернення за допомогою представника не допускається. Можливе відправлення заяви поштою, але в такому випадку вона повинна бути нотаріально посвідчена. Окрім заяви, Вам необхідно мати свій паспорт, а також реєстраційний номер платника податків; свідоцтво про смерть спадкодавця, заповіт (за наявності); документ, який підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб). Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має право відкликати.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, він не заявив про відмову від неї.
Особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві.
Спадкоємці за взаємною згодою можуть між собою укласти договір про поділ спадкового майна та самостійно визначити розмір часток. Поділ спадкового майна проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Договір про поділ спадкового майна дозволяє визначити між спадкоємцями, наприклад, до кого зі спадкоємців переходитиме житловий будинок та пай, а до кого – грошові вклади та земельна ділянка, що дозволить значно заощадити на оформленні прав, оскільки не потрібно оформляти частки на кожного спадкоємця. У разі недосягнення згоди, поділ провадиться у судовому порядку.
Захистити своє право можна у судовому порядку: визнати заповіт недійсним; визнати право власності на спадкове майно; визнати право на обов'язкову частку у спадщині; стягнути моральну шкоду, заподіяну спадкодавцеві; усунути від права на спадкування; стягнути із спадкоємця майнову шкоду, заподіяну спадкодавцем; визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини; стягнути незадоволені вимоги кредитора спадкодавця із спадкоємців; визначити частку у спільному сумісному майні; встановити факт проживання однією сім’єю / без реєстрації шлюбу; встановити факти, що мають юридичне значення; визнати спадкоємцем відповідної черги за законом; змінити черговість одержання права на спадкування; визнати заяву про відмову від прийняття спадщини; відшкодувати витрати на поховання / лікування спадкодавця; інші.
Нотаріус самостійно перевіряє всі отримані дані, при необхідності вимагає додаткові документи. Після закінчення 6 місяців нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину – що є правовстановлюючим документом. Кожен спадкоємець окремо оплачує послуги нотаріуса (наприклад, за оформлення частки квартири, земельної ділянки).
Кожна спадкова справа в певною мірою є індивідуальною і тому за доцільне користуватися професійною правової допомогою, яку надає адвокат.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27692
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26457
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24249
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8073
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7029