Амністія через покарання?
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
Бувають такі закони, від яких дивуєшся – це дійсно реформа чи просто піар-привід? Тому що прийнятий Радою в першому читанні у вівторок законопроєкт №5153 про податкову амністію містить суттєві недоліки. Вони не дадуть дійсно легалізувати статки та створять загрозу подальшого переслідування фізичних осіб, які добровільно підуть на декларування активів і сплатять одноразовий збір до бюджету.
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
1. Найбільшою вадою є те, що за змістом закон дає підстави для запровадження так званого «нульового декларування» практично для усіх громадян та стосовно усіх активів. Тобто без різниці, набуті такі активи з порушенням законодавства чи ні. Хоча насправді закон мав би поширюватись виключно на обмежене коло фізичних осіб, які здійснили раніше порушення податкового законодавства. Що це – свідоме застосування принципу «презумпції винуватості» до всіх громадян? Чи неякісна робота тих, хто фізично писав законопроєкт?
2. Законопроєкт створює ризики для сумлінних платників податків. За ним можна кваліфікувати легально отримані активи (гроші, власність) як такі, що набуті з порушенням податкового та іншого законодавства. Тобто не дивлячись на те, що з таких активів податки вже сплачені. Тому виникає загроза їхнього повторного оподаткування!
3. Ставка оподаткування надто висока – 5%. А ставка для капіталів, що знаходяться за межами України, ще вище – 9%. Це є абсурдом, оскільки цілком очевидно, що для повернення виведених за роки незалежності закордон активів, необхідно якщо не преференції, то, як мінімум, однакову ставку. Для порівняння: податкова амністія в Італії у 2001–2002 рр. передбачала оподаткування задекларованого на рівні 2,5%, незалежно від країни місцезнаходження статків. Цю реформу вважають успішною, адже було виведено з «тіні» понад 60 млрд євро активів.
4. В законопроєкті відсутні серйозні законодавчі гарантії щодо подальшого непереслідування (кримінального або, адміністративного) осіб, що скористалися можливістю податкової амністії, а також гарантії конфіденційності інформації.
5. Ще одне зауваження – «криміналізація» готівки. За змістом законопроєкту усі готівкові кошти автоматично вважаються такими, що набуті з порушенням законодавства і з них не сплачені податки. Це нісенітниця, тому що в Україні не існує заборони щодо зберігання коштів у готівковій формі. Не можна ще раз оподаткувати відкладену з зарплатні чи дивідендів готівку!
6. Дивиною є виключення із потенційних учасників процесу чиновників та народних депутатів, які працювали або працюють на посадах після 1 січня 2010 року. З одного боку, є певна логіка – ці особи подають декларації в обов’язковому порядку. Проте із урахуванням рівня довіри до чиновників та депутатів, такий підхід може викликати звинувачення у нерівних умовах і несправедливості щодо переважного загалу громадян.
Наостанок хочу зауважити, що такі реформи – податкова амністія, амністія капіталів, «нульове декларування» – мають сенс виключно за умови попереднього усунення причин, які стимулювали ухилення від сплати податків та зборів. Тобто реформа системи оподаткування доходів фізичних осіб має передувати, або щонайменше відбуватись одночасно із «амністією». А це законопроєкт №5153 не передбачає.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118