Скасування контролю замість фіскалізації
Організатори конференції Tax & Business Conf запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва.
Якщо спостерігати останні кадрові зміни та послухати заяви на високих і найвищих рівнях, то може здатись, що в Україні завдяки податковій політиці відбувається економічне диво. Зростають податкові надходження, наприклад. Але не все так райдужно. Особливо для тієї категорії, яка мала б створювати фундамент для розвитку підприємництва.
Минулого тижня мав честь виступити на міжнародній конференції Tax & Business Conf. Організатори події запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва. Так, плюси є. Це, наприклад, скасування обов’язкового ведення паперових книг обліку доходів. Але недоліків та загроз багато.
Наприклад, один з законів (№466-ІХ) надає надають податковим чиновникам право на власний розсуд встановлювати вину платника податків. «На власний розсуд» мовою законодавства ЄС перекладається як «дискреція», а чиновницькою мовою – як «корупційні можливості». «Хочу – визнаю тебе винним у порушенні звітності та вдвічі збільшу розмір штрафу, а заплатиш мені на кишеню – і не визнаю», – скаже чиновник.
Ще один напрямок, який вперто просувають в Україні прибічники фіскального тиску та – обов’язкові касові апарати для ФОП. Це відповідає їхньому хибному переконанню, що податкова система має тільки контролювати і збирати кошти до бюджету (насправді ні, ще більш важливою є функція стимулювання економічного розвитку), а також хибній уяві про ФОП як українську схему ухилення від податків. Але чи допомагають касові апарати детінізації мікро- та малого бізнесу?
Ось приклад. Країна втрачає майже 120 млрд доларів щороку від ухилення від сплати податків та недотримання податкової звітності. За іншими даними, ця цифра перебільшує 200 млрд. Податківці вважають, що близько 30% обороту бізнесу знаходяться в тіні. Не поспішайте обурюватись «українському менталітету». Йдеться про значно більш заможну Італію, третю економіку зони євро, куди багато українців мріють потрапити на роботу.
Рівень оподаткування в Італії один з найбільших в ЄС. Наприклад, країна посідає 128 позицію в рейтингу Paying Taxes. Це значно гірше, ніж навіть в Україні (65-те місце в рейтингу). Тому у підприємців є спокуса не вказувати частину доходу в деклараціях.
Цей приклад ілюструє те, що проблема ухилення від сплати податків є актуальною для багатьох країн. Але підходи тільки різні. В Італії уряд розглядає насамперед ініціативи, які спрямовані на скорочення готівкового обігу. Адже італійці полюбляють готівку більше за картки. Тому законодавці та урядовці шукають «батоги і пряники», які сприятимуть картковим розрахункам, які легко відслідкувати.
В Україні основний акцент хочуть зробити на фіскалізації – обов’язковому веденні розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Ця ініціатива зустрічає спротив підприємців, які вважають недоречними витрати коштів на самі апарати та їхнє обслуговування та збільшення часу на звітність. Багато хто називає намагання здійснити тотальну фіскалізацію малих підприємців збільшенням податкового тиску.
Через протести підприємців запровадження обов’язковості РРО постійно відкладають. Наприклад, наприкінці минулого року Рада підтримала законопроект про відтермінування до 1 січня 2022 року застосування обов’язкових касових апаратів для фізичних осіб підприємців (ФОП).
Законопроектом №4439-д передбачено, що від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) звільняється торгівля через інтернет, роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах, окремі види діяльності ресторанів, кафе та ресторанів швидкого обслуговування. Також звільнили від РРО діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення. Крім того, всі ліміти фіскалізації прив’язано до мінімальної заробітної плати, змінено перелік ризикових груп ФОП, скасовано велику кількість штрафів.
Я переконаний, що тотальна фіскалізація ФОП не призведе до детінізації малого бізнесу. Адже в найулюбленішій «пісні» прибічників закручування гайок в парламенті та Мінфіні співається про використання ФОП у схемах ухилення від податків великими компаніями. Але для «олігархічної оптимізації» ліміти спрощеної системи оподаткування використовують по максимуму. А якщо придивитись до статистики, то сотні тисяч підприємців за оборотами знаходяться значно нижче тих 5-7 мільйонів гривень обмежень. Натомість, на звітність та контроль над масою ФОП витрачається колосальна частина ресурсів податкових органів – як людських, так і фінансових.
У зв’язку з цим, пропоную скасування податкового контролю за підприємцями та громадянами з річним доходом менше 400 тис. грн. За моїми розрахунками, це нижча «межа» рентабельності обороту для перевірок та контролю. Крім того, в перерахунку на щомісячні надходження, це лише в 2,5 рази вище за середній офіційний дохід в країні.
На моє переконання, така реформа стане сигналом для виходу мікробізнеса з тіні та збільшить кількість офіційно зареєстрованих самозайнятих осіб. Відповідна категорія громадян не є інструментом олігархічної оптимізації податків. Чи хтось думає, що умовний олігарх із рейтингу найбагатших людей України буде використовувати для «обналу» підприємця із 14 тис доларів обороту на рік? Надмірний контроль над цією категорією громадян неефективний.
Окрім того, вважаю суттєвим аргументом те, що зниження податкового тиску має ідеологічне підґрунтя. Адже протягом останнього століття наша країна пережила кілька соціальних потрясінь, коли природне накопичення статків домогосподарствами переривалось.
Жодна країна Заходу, в тому числі Італія, не пройшла через те, через що пройшла Україна 80-100 років тому. 60% статків в країнах ЄС є успадкованими, а не набутими за життя. Ті самі італійці можуть отримати у спадок нерухомість чи бізнес, який був у володінні родини понад сотню років чи навіть більше. Жоден комісар не відбирав у селян млини, а у підприємців фабрики.
Відтак податкова політика України має сприяти збагаченню якнайширших верств населення, а не займатись «розкуркуленням і продрозкладкою» малого та мікробізнесу, як це прагнуть зробити наші фіскалізатори.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118