Що таке бронювання військовозобов'язаних працівників? Порядок та організація
У зв’язку з запровадженим воєнним станом питання бронювання працівників на підприємствах турбує багатьох роботодавців.
У зв’язку з запровадженням на території України воєнним станом з 24 лютого 2022р. та, який наразі продовжено до 19 лютого 2023 року, та оголошення загальної мобілізації, питання бронювання працівників на підприємствах турбує багатьох роботодавців.
Адже кваліфіковані робітники, яких підприємство ростить та навчає протягом багатьох років забезпечують виконання зобов'язання по укладеним договорам підприємств, та ці ж працівники забезпечують здатність підприємства нормально функціонувати та отримувати прибуток.
У цій статті поговоримо про те, що таке мобілізація та яким чином, і кого з працівників можливо забронювати під час мобілізації.
Відповідно до ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Якщо аналізувати норми ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” та ЗУ “Про Збройні Сили України”, то загальна мобілізація - це пововнення кількісного складу чисельності Збройних Сил України новими військовослужбовцям по усій території України.
Що ж робити підприємству, яке має намір продовжувати здійснювати свою господарську діяльність за рахунок вже залучених працівників?
Постановою КМУ №194 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» яка була прийнята 03 березня 2022р. (далі по тексту - Постанова №194) було визначено порядок бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану для задовольняють потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
У Постанові №194 міститься посилання статті 12 та 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема, ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, бронювання у період воєнного стану під час загальної мобілізації - є таким собі видом відстрочки від виконання військового обов'язку у зв'язку з обґрунтованими підставами необхідності виконання тих чи інших завдань, робіт, послуг серед цивільного населення.
ВАЖЛИВИМ є те, що для бронювання працівників необхідне обгрунтоване пояснення, що саме ці працівники є залученими до виконання підприємством - роботодавцем мобілізаційних завдань (замовлень), виконання робіт, надання послуг до участі у період воєнного стану для забезпечення потреб ЗСУ, чи виконання робіт, надання послуг критично важливих для економіки та населення.
Що потрібно зробити, щоб забронювати працівників?
- Звернутися до профільного міністерства або до військові адміністрації на відповідній території де зареєстроване підприємство із обгрунтованою пропозицією щодо бронювання військовозобов’язаних.
- Орган, якому направлено обгрунтовані пропозиції, у разі їх погодження направляє їх до Міністерства оборони України на погодження.
- Міністерством оборони України направляє погоджені пропозиції з переліком осіб, які підлягають бронюванню до Міністерства економіки України.
- Міністерство економіки України надає підприємству Витяг з Наказу про бронювання конкретних військовозобов'язаних.
ВАЖЛИВО! Після формування отримання Витягу з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобов'язаних підприємство, подає такий Витяг до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підприємства. Надання Витягу саме за місцем реєстрації підприємства необхідно для того, щоб такий ТЦКС повідомив ТЦКС за місцем військового обліку кожного працівника, що така особа є заброньованою.
Документи, які необхідні для здійснення бронювання працівників під час загальної мобілізації:
- Пропозиції щодо необхідності бронювання військовозобов’язаних, з обгрунтуванням. В такій пропозиції підприємство обов'язково має зазначити які саме мобілізаційні завдання (замовлення) виконує підприємство, які є критично важливих для економіки та населення чи ЗСУ у період воєнного стану.
- Список військовозобов’язаних працівників (жінок та чоловіків), які працюють на підприємстві, та яких підприємство бажає забронювати.
- Інформація про працівників, які підлягають бронюванню, в тому числі і інформація про: ПІБ, дата народження, серії та номер паспорту, в т.ч. закордонного.
- Документи, що підтверджують інформацію про встановлені мобілізаційні завдання (замовлення) підприємством, належність підприємства до критичної інфраструктури, чи виконання робіт чи надання послуг підприємством для потреб ЗСУ. На підтвердження нажаються договори, та прохальні листи від державних органів, підприємств, яким такі роботи виконуються.
Підприємства мають можливість подати документи одним із зручних способів:
- шляхом направлення на офіційну електронну пошту;
- шляхом направлення на офіційну юридичну адресу;
- через електронний сервіс – електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Нагадую, що процедура бронювання аграріїв відбувається виключно через електронний кабінет .
Слід зауважити, що подані підприємствами пропозиції у яких відсутня інформація про доведені (встановлені) мобілізаційні завдання (замовлення), належність підприємства до підприємств критичної інфраструктури, відсутність даних про виконання робіт надання послуг для ЗСУ, - не будуть розглядатися.
Крім того, Міністерством оборони України під час розгляду поданих підприємством пропозицій відмовляє у погодженні бронювання поданих кандидатур, якщо:
- кандидати не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені іншими громадянами, які не є військовозобов’язаними.
- не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 (із змінами) порядку:
1) військовозобов'язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час;
2) які не перебувають у трудових відносинах з підприємством;
3) які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних (призовники (до 27 років);
особи, які досягли граничного віку перебування у запасі (рядового, сержантського і старшинського складу граничний вік є 60 років. Для осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі: - молодшого та старшого офіцерського складу – 60 років; - вищого офіцерського складу – 65 років);
4) особи, які за станом здоров'я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
5) не мають військових звань та або військово-облікових спеціальностей, тощо;
6) які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Погодження поданих пропозицій щодо кандидатур на бронювання передбачає надання відстрочки, на період, який не може перевищувати шість місяців.
Строк дії відстрочки може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.
Крім того, варто також звернути увагу на те, що передбачені і підстави для анулювання відстрочки, як то:
- закінчення строку її дії;
- завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
- ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
- звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.
Отже, питання бронювання працівників підприємств від мобілізації є важливим для бізнесу та економіки України в цілому, тому, не зважаючи на те, що з першого погляду процедура бронювання працівника від мобілізації є важкою та заплутаною, однак державою передбачена така можливість, і головна задача - правильне та повноцінне заповнення документів, обґрунтування необхідності бронювання.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7700
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6207
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5160
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3266