Права трудових мігрантів
Тож на що може розраховувати людина, виїжджаючи працювати за кордон?
Щорічно 18 грудня відзначається Міжнародний день мігранта, мета якого – нагадати світові про величезну кількість людей, що працюють далеко від дому, а також розповідати про права та свободи трудових мігрантів. За даними Міжнародної організації праці, сьогодні на території Євросоюзу працює приблизно 33 мільйони трудових мігрантів, які складають 17% усієї робочої сили ЄС.
Для України, яка згідно з дослідженням ООН ось уже 20 років поспіль входить до ТОП-10 країн-донорів робочої сили, цей день має стати ще однією можливістю звернути увагу населення та влади на необхідність підтримки процесу трудової міграції та ухвалення міжнародних стандартів захисту прав робітників.
Трудова міграція є досить ефективним рішенням відразу кількох завдань: покращення фінансового стану, отримання нового досвіду роботи та подорож до нової країни. Проте більшість трудових мігрантів дуже слабо орієнтуються у правах і можливостях отримання соціального захисту. Тож на що може розраховувати людина, виїжджаючи працювати за кордон?
За даними ООН, щороку близько 5–5,5 мільйонів українців виїжджають на роботу за кордон. Тоді як джерела всередині країни говорять лише про 3–3,2 мільйони. Тобто можна дійти висновку, що 40% трудових мігрантів з нашої країни виїжджають працювати неофіційно, тим самим залишаючись юридично незахищеними.
Захист та підтримка: що потрібно знати
У 1990 році Генеральна асамблея ООН ухвалила Міжнародну конвенцію про захист прав усіх працюючих-мігрантів та членів їхніх сімей. Її основною метою є захист таких прав:
1. Право людини на працю та отримання заробітної плати, що сприяє адекватному рівню життя.
2. Право людини на свободу від дискримінації за ознакою раси, національного або етнічного походження, статі, релігії або будь-якого іншого статусу у всіх аспектах роботи, включаючи прийом на роботу, умови праці та просування по службі, а також доступ до житла, охорони здоров'я та основних послуг.
3. Право людини на рівність перед законом та рівний захист закону, особливо щодо прав людини та трудового законодавства, незалежно від правового статусу мігранта.
4. Право людини на рівну оплату за рівну працю.
5. Право людини на свободу від примусової праці.
6. Право людини на захист від довільної висилки із держави зайнятості.
7. Право людини на безпечні умови праці та чисте та безпечне робоче середовище.
8. Право людини на розумне обмеження робочого часу, відпочинку та дозвілля.
9. Право людини на свободу від сексуальних домагань на робочому місці.
Вочевидь, у тексті документа перелік прав і свобод значно ширше. Але навіть ці 9, наведених вище, наочно демонструють важливість і силу цієї конвенції.
Другим орієнтиром безпеки працевлаштування має стати IRIS: Ethical Recruitment. Це ініціатива Міжнародної організації міграції, яка покликана убезпечити всі сторони, які беруть участь у працевлаштуванні людини: рекрутерів, претендентів, державні та приватні компанії. Метою IRIS є створення справедливого процесу найму на роботу у кожній точці світу. Генеральними засадами цієї ініціативи є:
● Повага до закону, фундаментальних принципів та прав людини на робочому місці
● Дотримання етичної та професійної поведінки на робочому місці
● Заборона фінансових зборів (оплати) за процес найму та етапів працевлаштування трудових мігрантів
● Повага до свободи пересування
● Дотримання прозорості умов найму на роботу
● Збереження конфіденційності та захисту даних
● Повага до права на юридичний захист.
Цікаво, що в Україні ця ініціатива лише набирає популярності, проте вже зараз можна говорити про її успішну імплементацію у процес працевлаштування у найближчому майбутньому. А оскільки у 2014 році між Україною та Євросоюзом було підписано угоду про безвізовий режим, напрями трудової міграції наших співвітчизників з тих пір теж переважають до країн центральної та західної Європи. Відповідно, українці можуть розраховувати також на дотримання Датських принципів (Dhaka Principles), які допомагають вирішити усі проблеми протягом повного циклу трудової міграції (від подання документів до закінчення робочого контракту у Євросоюзі).
У кожній країні Євросоюзу є українські консульства, посольства чи представництва, які готові надати юридичну та соціальну підтримку для трудових мігрантів із України. До того ж багато країн, які регулярно наймають на роботу українців, створюють спеціальні комісії та служби допомоги для трудових мігрантів. Тому, збираючись виїхати на роботу за кордон, не зайвим буде зібрати інформацію про такі установи, зберігши адреси та номери телефонів. Таким чином, у разі потреби, трудовий мігрант вже матиме контактний список, за яким можна звернутися за допомогою.
Офіційне працевлаштування – головний спосіб убезпечити себе
Пандемія Covid-19 не лише кардинально змінила міжнародний ринок працевлаштування, а й змусила людей переглянути своє ставлення до трудової міграції. На жаль, для багатьох питання швидкості виїзду на роботу стало пріоритетнішим за безпеку такої міграції. Тому не зайвим ще раз нагадати, що перший і, мабуть, найважливіший крок для власної захищеності – офіційне працевлаштування за кордоном. Тому що у разі критичної ситуації на боці трудового мігранта будуть трудовий кодекс та законодавство країни, в якій він працевлаштований, а також міжнародна конвенцію про захист прав працюючих-мігрантів.
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський вчора о 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько вчора о 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко вчора о 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер вчора о 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак 27.05.2025 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська 27.05.2025 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 24.05.2025 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 24.05.2025 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1005
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 202
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 132
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 123
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 80
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 90799
-
Український defence-стартап, який розробляє системи deep strike, отримав $5 млн інвестицій
Технології 36757
-
У Раді запропонували знизити нештрафований поріг перевищення швидкості до 10 км/год
Бізнес 9667
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 8412
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 5793