Чи повинен суд оглядати веб-сторінки для забезпечення доказів?
Сторона повинна самостійно забезпечити (огляд, фіксацію, збереження) доказів Інтернет-порушень
Активний обмін інформацією на просторах Інтернету не оминув і соціальні мережі, які також перетворилися на майданчик для поширення недостовірної інформації та інших порушень. Для захисту порушених прав необхідно зафіксувати факт поширення спірної інформації належними та допустимими доказами.
Так, внаслідок виявлення недостовірної інформації в соціальній мережі Facebook позивачем разом із пред'явленням позову про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, було подано заяву про забезпечення доказів шляхом проведення огляду особистої сторінки відповідача в соцмережі Facebook.
Позивач в такій заяві посилався на те, що дописи та відеозаписи на особистій сторінці відповідача в соцмережі Facebook підтверджують зміст поширеної інформації, яку він просить спростувати в своєму позові, але з огляду на ту обставину, що відповідач може безперешкодно вилучити їх зі своєї сторінки, засіб доказування може бути втрачений, тобто дослідження судом цих доказів під час судового розгляду спору буде неможливим. На підтвердження своїх вимог надав скриншоти публікацій відповідача у соціальній мережі, які крім дописів містять відеозаписи.
Проте, Охтирський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 22 лютого 2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80042787) відмовив у задоволенні цієї заяви вказавши, що в останній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.
Виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, про необхідність саме такого способу забезпечення доказів та про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
Не погодившись з таким судовим рішенням першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, яку колегія суддів Сумського апеляційного суду постановою від 15 квітня 2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81258423) залишила без задоволення, частково погодившись з доводами заявника про ризик втрати засобів доказування, проте звернувши увагу на ту обставину, що обов'язок подання доказів та доказування покладається процесуальним законом на сторони.
Колегія суддів відзначила, що аналізуючи зміст ст. 116 ЦПК України можна зробити висновок про те, що дана норма дійсно передбачає обов'язок суду забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача. Проте таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення (огляд, фіксація, збереження).
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що позивач мав технічну можливість самостійно зафіксувати зміст відеозаписів, шляхом їх збереження на відповідних носіях інформації, його представник адвокат також не був позбавлений можливості провести огляд веб-сторінки з наступним складанням протоколу на підставі професійного права на збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", також як позивач, так і його представник мають право скористатися послугами "Центру компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", який проводить фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, на підставі звернень будь-яких осіб, в тому числі і окремих громадян. Висновки даного Центру, як вбачається з судової практики, суди приймають як допустимі докази.
Отже, для захисту прав від Інтернет-порушень слід завчасно дбати про формування належних та допустимих доказів.
- Право на гідність: шлях до інклюзії та рівності Данило Зелінський вчора о 14:24
- Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини Світлана Приймак вчора о 11:00
- Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій Євген Морозов вчора о 10:49
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко 26.11.2024 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль 26.11.2024 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін 26.11.2024 15:31
- ЄС затвердив нові вимоги до промислових зразків Дмитро Зенкін 26.11.2024 14:11
- Чи мають право слідчі відібрати ваш телефон? Сергій Моргун 26.11.2024 11:20
- Межа між дисциплінарною й адміністративною відповідальністю військовослужбовців Світлана Приймак 26.11.2024 11:00
- Як українським трейдерам успішно працювати на IBEX: умови доступу та переваги Ростислав Никітенко 26.11.2024 10:29
- Механізм стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Євген Морозов 26.11.2024 10:13
- Суд визнав: студент іноземного вишу має право на відстрочку від мобілізаці Арсен Маринушкін 25.11.2024 21:42
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван 25.11.2024 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 25.11.2024 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 25.11.2024 14:16
-
У Білій Церкві у 2025 році почнуть будувати ще два заводи
Бізнес 19273
-
Уряд виплатить 6500 грн допомоги на дітей для проходження зими: хто отримає
Бізнес 14478
-
Intel отримала від влади США $7,86 млрд на напівпровідникові проєкти
Бізнес 11018
-
Генератор чи акумулятор. Скільки коштує енергонезалежність для багатоповерхівки
Бізнес 4323
-
Коломойський програв. Верховний суд відхилив касацію у справі про повернення ПриватБанку
Фінанси 3988