Проблема реалізації дорогоцінностей в рамках виконавчого провадження
Про неможливість реалізації дорогоцінних металів та каміння в процедурі виконання судових рішень. Шляхи вирішення проблеми.
Ефективне виконання судових рішень є фундаментом будь якої правової системи — без дієвих та своєчасних інструментів виконання судових рішень, всі попередні процесуальні дії, направлені на відновлення порушеного права, втрачають будь-який сенс.
Безумовно, за останні роки система виконання судових рішень була значно реформована та зробила великі кроки в напрямку досягнення максимального результату — ефективно працює інститут приватних виконавців, арештоване майно реалізується на відкритих електронних торгах з застосуванням технології Blockchain, рухоме майно зберігається централізовано і не розкрадається, як це було ще декілька років назад.
Проте у сфері реалізації арештованого майна присутні певні недоліки, які потребують нормативного врегулювання. Як би це не було дивно — я про реалізацію дорогоцінних металів та каміння, арештованих в рамках виконавчого провадження. Реалії такі, що на даний момент їх чесна і відкрита реалізація в рамках виконання судових рішень не можлива.
Частина 4 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає - «Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна — Міністерством юстиції України.»
Відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону - «Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.»
Таким чином, дорогоцінні метали та каміння, які виявляються та вилучаються державними та приватними виконавцями в рамках виконання судових рішень, зокрема в інтересах фізичних та юридичних осіб, мають реалізовуватись в рамках порядку, визначеного Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України.
На даний момент такий порядок є, це затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 338 від 20.05.2004 року Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Складно знайти більш неприйнятний і непридатний до практичного використання нормативно-правовий документ, окрім хіба що Житлового кодексу УРСР, який на любові наших політиків до популізму і лівацтва живіший всіх живих. Останні ж торги по цьому горе Порядку проводились ще у 2007 році.
Не буду детально зупинятись на ньому, але без жодних сумнівів, для ефективного задоволення вимог кредиторів він абсолютно не придатний, а Державне сховище дорогоцінних металів та каміння України, Міністерство фінансів України та Національний банк України не можуть і не повинні мати жодного впливу на задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника.
Перший раз зрушити цей камінь з місця ми пробували у 2016 році, коли разом з Міністерством юстиції України сформували Порядок реалізації активів Державного сховища дорогоцінних металів та каміння України, та в якості пілотного проекту навіть був прийнятий відповідний наказ Мінфіном, але надалі в Мініфіна та Держсховища не з’явилось бажання ділитись з ринком скарбами.
Що відбувається зараз з арештованими державними та приватними виконавцями дорогоцінностями — після вилучення та опису, відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» дорогоцінності передаються на зберігання до банків за відповідними Договорами. І на цьому процедура закінчується. Виконавець оплачує банкам кошти за зберігання цінностей, рішення судів не виконується, вимоги кредиторів не задовільняються.
Тому ми робимо нову спробу. На нашу думку, логічно і правильно, коли державні органи та установи розпоряджаються і приймають рішення виключно по активах, які належать державі, або за рахунок яких задовільняються вимоги держави як кредитора. Тому нами підготовлено новий проект Порядку реалізації дорогоцінного каміння та металів, в якому ми розділили дорогоцінні метали та каміння в рамках виконавчого провадження на дві категорії: активи, за рахунок яких задовільняються вимоги держави, та активи за рахунок яких задовільняються кредиторські вимоги юридичних та фізичних осіб. І якщо по першій категорії рішення по процедури реалізації нехай приймаються відповідними структурами Міністерства фінансів України, то по другій категорії активи мають оцінюватись, та реалізовуватись аналогічно до Порядку реалізації арештованого майна. Швидко, ефективно і шляхом проведення відкритих та чесних електронних аукціонів з застосуванням технології Blockchain.
Сподіваюсь, що з нашими пропозиціями погодяться і Міністерство юстиції України, і Міністерство фінансів України, і Національний банк України.
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
9442
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 7299
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 5051
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3934
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 2613