Гральний бізнес - локомотив туризму
Легалізація грального бізнесу не є панацеєю для вирішення всіх проблем, але вона відкриває вікно можливостей для інвестування
Рік назад я написав блог, який починався зі слів: «Країні потрібні гроші». Пройшов рік і я можу продовжити словами: «Дууууже багато грошей». Адже завдяки пандемії і доволі незрозумілій політиці двох урядів економіка стагнує і поки, що дна її падіння не видно.
Тож держава має робити все для пошуку інвесторів. І якщо приватизація і ринок землі викликають в мене побоювання, адже влада залучає інвестиції шляхом одноразового продажу за безцінь свого активу, то інвестування в індустрію чи гральний бізнес можна лише вітати.
Тільки створення робочих нових робочих місць допоможе нам перезапустити економіку. А це можливо лише при мільярдних інвестиціях в економіку.
Вчора (11 серпня) Володимир Зеленський нарешті підписав проект Закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (р.№2285-д). Залишимо дискусію, щодо певної його недосконалості, і зосередимось на тому, що він може із собою принести. Перше – це ліцензійні платежі та податки, друге – робочі місця, третє – інвестиції в економіку.
Ліцензійні платежі та податки можуть становити мінімум 4,2 млрд.грн на рік. Після виходу грального бізнесу із тіні будуть створені десятки-сотні тисяч робочих місць. Інвестиції в економіку складуть до 1 млрд.долл. При чому інвестиції прийдуть не тільки в сферу геймблінгу, а й у сферу туризму. Адже дозволивши розміщення гральних закладів лише в готелях, і заборонивши розміщення таких готелів ближче аніж 500 м від навчальних закладів українська влада створила неприродній ажіотаж на готелі. Тим більш не кожний із нині діючих готелів захоче розміщувати в себе гральні заклади.
Відповідно інвесторам, які планують займатись офлайн гемблінгом не залишається жодного вибору, аніж будувати готелі «під себе», створюючи тим самим туристичну інфраструктуру. Зазначу, що відповідно до інформації Ribas Hotels Group готель накшталт Fairmont або Inter Continental буде коштувати інвесторам від 75$ до 150 $ млн. інвестицій. Готелі трохи нижче рівня будуть коштувати до 40 $ млн. інвестицій. Звичайно українські інвестори намагаються реалізовувати подібні проекти дешевше на 30 – 50 відсотків, але світові мережі такого собі не дозволяють.
Тож будівництво десяти або дванадцяти готелів (а саме стільки потрібно, щоб задовільнити попит) залучить близько півмільярда доларів США в українську економіку і туристичний сектор.
І якщо міста мільйонники можуть не сильно відчути такі інвестиції, то для міст-курортів, таких як Буковель, Чорноморськ, Коблєво – це доволі відчутні гроші в бюджет. І ці гроші громада може направити в соціальний сектор, який ЗАВЖДИ недофінансований.
Я сам родом із Чорноморська і прекрасно знаю, про що говорю. Наші містяни двадцять років розповідали, як їх дістали туристи, бо влітку немає місця на пляжі, але настав 2020-й і туристи просто не приїхали, бо грошей вистачає лише на палатку на диких пляжах. І тепер містяни по-троху забувають про свій гонор і мріють, щоб турист приїхав. І от повірте, якщо в Чорноморську відкриється казино, яке привабить за собою гроші, то ніхто навіть не заїкнеться про казочку, про бабусю, яка «програє» останню пенсію за рулеткою.
До того ж слід пам’ятати, що і готелі, і казино – це не тільки робочі місця і податки. Це залученість багатьох похідних сфер. Адже туристам треба на чомусь спати, щось їсти і пити, їздити на таксі врешті-решт. А це все живі гроші, які наповнять місцеву економіку.
Звичайно, гральний бізнес не вирішить всі проблеми, які є в українській економіці. Особисто я переконаний, що без потужного реального сектору, який виробляє продукти з високою доданою вартістю, Україну чекає постійне погіршення економічної ситуації. Але залучення інвестицій хоча б в сфері обслуговування зараз Україні вкрай необхідне. Законодавчі умови для цього створені. Залишається чекати оперативної реакції Кабміну, який має створити Регулятора, а Регулятор у свою чергу розробити ліцензійні умови, які дадуть можливість інвесторам вкладати в економіку України.
М’яч на боці Кабміну, будемо сподіватись на їх оперативність.
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 701
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 591
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 199
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35722
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11557
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10875
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9953
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5892