Витрати на правничу допомогу: як отримати своє

ТОП-11 судових рішень.

Виграти справу – це ще не означає відчути солодкий смак перемоги. Звичайно, кожен з вас згадав про перипетії виконавчого провадження – однак, не про це сьогодні. Наразі ми наведемо ТОП-11 рішень із судової практики стосовно досить практичного питання: відшкодування витрат на правничу допомогу. Складність цього процесу полягає у різному розумінні "дорого"-"недорого", у різному відчутті часу: для когось, до прикладу, щоб написати позовну заяву за аналогічних обставин необхідно 16 год, комусь – 8 год, усе це залежить від накопичених досвідом знань та навичок, а також, як би це просто не звучало, від темпераменту людини, адже для когось розміреність темпу, скрупульозність до деталей – це норма, для когось, навпаки, звично все робити швидко, без зайвих затримок. Тож, пропонуємо до вашої уваги актуальні позиції Верховного Суду з цього питання.

№1                                               

Суд оцінює співмірність витрат на правничу допомогу – лише за наявності доказів "неспівмірності", поданих особою, яка оскаржує їх розмір

Постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/5998/20 

У даній справі суд зазначив, що доводи позивача щодо зменшення розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу базуються виключно на його суб`єктивній думці про складність виконаної адвокатом роботи. Жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів, позивачем не наведено. З огляду на  це, враховуючи доведений факт надання адвокатом відповідних послуг у заявленому розмірі (а саме договором про надання правової допомоги з фіксованим гонораром, підписаним актом надання послуг)  суд визначив, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачу позивачем повністю.

№2

"Краткость – сестра таланта" – не завжди працює на вашу користь

Постанова КГС ВС від 15.09.2021 у справі № 924/675/20 

Звичайно, попереднє речення сформульоване дещо спрощено. Якщо конкретно – то ось до яких висновків дійшов ВС за результатами аналізу детального опису робіт:       

• якщо адвокат брала участь на стадії розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а отже є обізнаною з обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах, то це дає підстави для висновку, що послуга щодо ознайомлення з необхідними для надання правової допомоги документами, матеріалами та відомостями, що містяться у відкритих джерелах та у мережі Інтернет, їх вивчення, аналіз та формулювання правової позиції в інтересах, охоплюється послугою зі здійснення підготовки відзиву на касаційну скаргу – та окремо не оплачується.

• якщо судова практика, використана у суді касаційної інстанції, ідентична судовій практиці, аналіз якої було здійснено адвокатом на етапі складання апеляційної скарги, то вартість такої послуги окремому відшкодуванню не підлягає.

• І "вишенька на торті": при визначенні вартості написання заяв по суті справи суд звернув увагу, зокрема, на кількість сторінок. Але чи завжди кількість визначає якість?

№3

Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу наданих послуг

Постанова КЦС ВС від 12.05.2021 у справі № 235/4969/19 

У межах цієї справи суд підтримав правову позицію про те, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.

№4

Відсутня квитанція про оплату – не проблема

Постанова КАС ВС від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 

З 15.12.2017 імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тобто, факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (Постанова КАС ВС від 28.09.2021 у справі № 160/12268/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/99941429).

Аналогічний підхід застосовує і ЄСПЛ. Так, у Рішенні по справі "Бєлоусов проти України" (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: «115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними".

№5

Прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами

Постанова ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

№6

Доводити ринковість цін на правничу допомогу не потрібно

Постанова КАС ВС від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

№7

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини

Постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц 

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

№8

Принцип pacta sunt servanda в аспекті необхідності відшкодування обумовленого в договорі гонорару

Постанова КГС ВС від 01.09.2021 у справі № 910/13034/20 

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

№9

Оплата гонорару адвоката може здійснюватися не тільки учасником справи, але й будь-якою іншою особою

Постанова КЦС ВС від 20.10.2021 у справі № 757/29103/20-ц

Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи. Закон не забороняє будь-якій фізичній чи юридичній особі здійснити оплату послуг адвоката, який здійснює представництво інтересів іншої особи. Для розподілу за результатами розгляду справи витрат на правову допомогу не має правового значення причини в силу яких сам учасник справи не оплатив послуги адвоката, і таку оплату здійснено іншою особою.

№10

Складання та подання тез виступу до суду – загалом, чи підлягає відшкодуванню час адвоката на підготовку документів, не передбачених процесуальним законодавством?

Додаткова постанова ВП ВС від 19.02.20 у справі № 755/9215/15-ц 

Складання та подання таких документів (промов у судових дебатах і адвокатського запиту відносно дати розгляду заяви про перегляд) прямо не передбачено ЦПК України, однак, виходячи з конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначає стратегію захисту інтересів клієнта та алгоритм дій для задоволення вимог клієнта та найкращого його захисту. Такі дії відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

№11

Так, які ж критерії є визначальними при вирішенні питання відшкодування витрат на правничу допомогу?

Додаткова Постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 

В цілому нормами законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

При цьому, Велика палата вказала, що відсутність клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, свідчить про відсутність підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат.