Антимонопольний комітет проти АЗС – що пішло не так?
Як останні судові рішення змінюють політику АМКУ та що буде з цінами на пальне
Більшість водіїв напевно помічали синхронність цін на табло автозаправних станцій різних брендів – вони зростають та падають одночасно і однаковими темпами. Помічає цю характерну рису і Антимонопольний комітет України (АМКУ). Як результат, тривалий час кожних кілька років на мережі АЗС накладалися штрафи за так звані мовчазні змови.
АМКУ стверджував що АЗС змовилися між собою і замість цінової конкуренції змінювали ціни погоджено – синхронно в часі та однаково в розмірі. Деякий час ці звинувачення вистоювали в судах, сформувавши пласт позитивної судової практики в підтримку АМКУ. І тим несподіванішою стала поразка АМКУ в Верховному Суді в грудні 2021 року спочатку проти ОККО, а згодом і проти Сокар. Що ж за цим стояло?
Із року в рік, в основу доведення змови між АЗС Антимонопольний комітет покладав кореляційний аналіз. Це математичний інструмент, який показує схожість між рядами даних, в цьому випадку – між щоденними цінами АЗС на пальне. Такий аналіз завжди показував високу кореляцію і ідентичну динаміку цін які встановлювалися різними АЗС. Але чи достатньо цього для доведення змови?
Кожен математик розуміє, що коефіцієнт кореляції відображає факт схожості, але жодним чином не стосується причин, які таку схожість зумовлюють. Для нематематиків цей принцип (а головне наслідки його нерозуміння) чудово пояснюється в книзі "Фрікономіка" Стівена Дабнера та Стівена Левітта.
Варто згадати, як застосовується кореляційний аналіз конкуренційними відомствами країн Європи – не для доведення змови, а для визначення меж ринку. Вважається, що висока кореляція цін різних підприємств підтверджує вплив на них однакових ринкових чинників і отже такі підприємства діють на одному ринку. У цьому випадку, кореляція навпаки показує наявність конкуренції, а не змови.
Повертаючись до справ АЗС, ми бачимо, що сама по собі висока кореляція не є достатньою для доведення змови, і повинні бути зібрані інші прямі чи непрямі докази, які б вказували що схожість динаміки цін може пояснюватися саме змовою. У своїх рішеннях Верховний Суд погодився, що останнє рішення АМКУ про змову між мережами АЗС таких доказів не містить.
У справі Сокар це відобразилося в скасуванні рішень судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь АМКУ, та направленні справи на новий розгляд з настановами детальніше дослідити аргументи Сокар щодо причин схожості цін. Натомість в справі ОККО було винесене остаточне рішення на користь підприємства, в якому наголошується на стандартах доказування антиконкурентних узгоджених дій та необхідності довести, що схожість цін є саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не простого співпадіння дій підприємств, зумовленого специфікою відповідного ринку.
Варто зазначити, що практику щорічного штрафування АЗС, в тому числі і останнє рішення від травня 2019 року, яке зараз розвалюється в Верховному Суді, на фоні досить слабкої доказової бази, називали політично вмотивованим тиском на АЗС та втручанням у вільне ціноутворення. Експерти також відзначали їх суперечність із практикою європейського правозастосування, яка вимагала чітко відмежовувати від змови правомірне паралельне ціноутворення, коли причиною схожості цін є звичайне одноосібне рішення підприємства підлаштуватися під ціни конкурента.
Як приклад, в основі такого рішення можуть бути розрахунки, що зменшення ціни на умовну 1 гривню не забезпечить достатнього притоку клієнтів і відтак є економічно недоцільним. І оскільки таке рішення підприємства одноосібне, немає підстав шукати змову між конкурентами.
Висновки цієї історії досить позитивні. По-перше, Верховний Суд хоча б частково почав виправляти попередні викривлення у правозастосуванні. По-друге, Антимонопольний комітет від репресивних дій перейшов до м'якого впливу на ціноутворення АЗС, обмежуючись наданням рекомендацій. Отже, можемо очікувати, що АМКУ менше втручатиметься в ціноутворення мереж, тим паче на сьогодні вони і так зв'язані торговельними надбавками. При цьому, рекомендації АМКУ все рівно можуть слугувати сигналізатором очікувань влади щодо поведінки мереж.
Наступний крок для АМКУ – це почати враховувати і оцінювати тіньовий сегмент ринку. В законі чи поза ним, він впливає на економіку галузі, тим паче в умовах регулювання торговельних надбавок. Але це вже зовсім інша історія.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 721
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 632
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6527
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4204
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3325
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2021