Облік військовозобов’язаних буде й у "Дії". Що змінилося після постанови Кабміну?
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Новий порядок узяття на військовий облік затвердив Уряд, він уже набув чинності. Відтепер ставати на військовий облік потрібно із 16 років, а не із 17, як це було раніше.
Мінцифри повідомили, що повістки не будуть надсилати в «Дії».
Хто зараз має ставати на військовий облік?
1) Призовники від 16 до 27 років;
2) Військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі, до 60 років;
3) Жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Ті жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть це зробити за бажанням. Перелік таких спеціальностей затверджений Міноборони.
Чому тепер треба ставати на облік не із 17 років, як було раніше, а із 16?
Навіщо така зміна - невідомо, оскільки згідно із законом, мобілізувати або призвати на строкову службу не можуть раніше 18 років. Ставати на облік потрібно не в той рік, коли виповнюється 16 років, а в той, коли має стати 17 років. Умовно, якщо у 2023-му виповнилося 16, то стати на облік потрібно у 2024 році.
А що змінилося для жінок?
Раніше про жінок, які навчалися в університетах за фахом, спорідненим із військовим, університет мав надсилати відомості до військкоматів за три місяці до завершення навчання.
Зараз це стосується лише жінок, які мають медичний або фармацевтичний фах. За два місяці до завершення навчання заклад освіти має повідомити про це військкомат, а також видати жінці тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З цим посвідчення вона має прийти до центру комплектування та стати на облік протягом семи днів.
Для тих жінок, які завершували навчання за медичним чи фармацевтичним фахом до ухвалення цієї постанови та не ставали на облік, до 2026 року буде діяти перехідний період. Тобто їх прийматимуть на роботу не як військовозобов’язаних. Інші жінки, які мають спеціальності, затверджені Міноборони, крім медичних і фармацевтичних, можуть ставати на військовий облік за бажанням.
На роботу не візьмуть без військового квитка?
Так, роботодавець під час прийому на роботу має перевірити наявність у потенційного працівника наявність військового квитка з актуальними обліковими відомостями. Кожен роботодавець і на державному, і на приватному підприємстві має вести облік військовозобов’язаних і передавати до центрів комплектування.Також потрібно актуалізовувати зміни, якщо, наприклад, працівник одружився, пішов на навчання, отримав інвалідність.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів та поділ на загальний і спеціальний облік (для тих, хто має і не має бронь від мобілізації) – це також не новація?
Наказ про створення реєстру та сам реєстр існували ще з 2017 року. Питання в тім, чи функціонував цей реєстр насправді, бо доступ до нього закритий для людей, які не пов’язані з військовою справою. Є сумніви щодо цього. Поділ на загальний і спеціальний облік також був і раніше. Під спеціальний підпадають ті, хто мають бронь від мобілізації, а під загальний – решта.
Чи обов’язково буде ставати в «Дії» на військовий облік?
Це альтернатива, можна фізично прийти до центру комплектування або ж можна буде стати на облік віддалено, через «Дію». Поки що невідомо, як це буде працювати.
Облік за кордоном? Що означаэ «сприяти поверненню громадян»?
На консульський облік за кордоном треба ставати тоді, коли перебуваєш там понад три місяці (для прикладу, саме три місяці можна перебувати в ЄС за безвізовою угодою). Консульський облік військовозобов’язаних був і до ухвалення постанови. Єдине, що змінилося – це те, що консульства повинні інформувати громадян, які стоять на консульському обліку, про призов на строкову службу.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3904
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3803
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2544
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2542
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 2040