4000 моніторингів на місяць чи просто зміна вивіски?
Учасники ринку публічних закупівель очікують, що новий керівник ДАСУ не обмежиться псевдо-реформою і зміною вивісок, а ініціює реальні зміни у роботі служби
Невдовзі Державна аудиторська служба отримає нового керівника. Перед ним одразу постане непросте завдання: довести владній верхівці необхідність існування своєї служби. Міністр Кабміну Дмитро Дубілет вже запропонував скоротити кількість аудиторів до 300-400 осіб та значно обмежити їх повноваження.
Звичайно, можна просто перейменувати ДАСУ (як вже кілька років тому зробили), звільнити частину працівників та сподіватись, що така «реформа» задовольнить політикум та суспільство.
Але можна піти й іншим шляхом і згадати про те, що ДАСУ є одним із ключових контролюючих органів у сфері публічних закупівель.
Як це працює сьогодні?
Наразі ситуація з моніторингом виглядає так: ДАСУ ініціює моніторинг конкретної закупівлі на основі системи ризик-індикаторів. Ця система «підсвічує» тендери, в яких є ознаки можливих порушень.
Також підставами для моніторингу можуть бути власна ініціатива аудитора, звернення громадськості чи інших державних органів, повідомлення в ЗМІ тощо.
Весь процес моніторингу відображається в системі Prozorro, тож кожен може проконтролювати, з яких підстав моніторинг було розпочато та чим він завершився.
Звучить гарно, але зараз моніторинг ДАСУ малоефективний: служба перевіряє незначну кількість тендерних процедур. Накладає штрафів - ще менше.
За підрахунками експертів Transparency International Ukraine, у 2018 році на одного аудитора припадало 3 проведені моніторинги на місяць. За 9 місяців 2019 року ДАСУ провело моніторинг лише у 6400 закупівлях на всю Україну (тобто близько 6% від загальної кількості). Водночас для того, аби казати про ефективність цього інструменту, необхідно щоб під моніторинг потрапляли принаймні 4000 процедури на місяць – близько третини від загальної кількості.
Прийняття у вересні 2019 року нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» було спрямовано в тому числі на те, аби наділити аудиторів реальними повноваженнями для ефективного моніторингу та контролю закупівель. Можливість накладати адміністративні стягнення, зокрема і на керівників недобросовісних закупівельників – це те, чого давно вимагає громадськість та бізнес, який бере участь у торгах на Prozorro.
Більше того, саме в аудиторів з’являється важель для виправлення ще однієї проблеми – коли замовники не виконують рішення Антимонопольного комітету України. А це вже комплексний підхід, який міг би кардинально змінити ставлення бізнесу до публічних закупівель та збільшити конкуренцію в системі ProZorro.
Як зробити функцію моніторингу дійсно ефективною?
Ми очікуємо, що новий керівник аудиторської служби не обмежиться псевдо-реформою і зміною вивісок, а ініціює реальні зміни.
1. Необхідно надати аудиторам методичну та організаційну підтримку, підвищити їх експертизу для того, щоб використовувати всі можливості роботи з автоматичними ризик-індикаторами. Зокрема, необхідно перейти від аналізу формальних помилок до виявлення та попередження реальних зловживань у тендерах. Таке навчання готові організувати та провести ДП Прозорро, Департамент публічних закупок Мінекономіки, експерти Transparency International Ukraine тощо.
2. Варто переглянути підзаконні нормативні акти, які регулюють процес накладення ДАСУ адміністративних штрафів та посилити юридичну експертизу служби, аби ефективно представляти свою позицію в судах.
3. Необхідно встановити чіткі KPI для кожного аудитора щодо кількості проведених моніторингів та відсотку тих, які розпочинаються на підставі ризик-індикаторів. Адже це як раз і є превенція від суб’єктивного підходу та тиску на сторони закупівельного процесу.
І, наостанок, ми пропонуємо широку експертну дискусію із залученням інших контролюючих органів щодо того, як забезпечити реальну справедливість у публічних закупівлях. Ситуація, коли бізнес правий, його позиція підтверджується АМКУ та судами, а замовник не несе за свої порушення жодного покарання – має стати неможливою.
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
8375
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 5608
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 3851
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3677
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2612