Скільки українців не повернеться з ЄС і що з цим робити?
Лише 36% українців говорять, що їхні родичі мають однозначний намір повернутися додому
Готові до шокуючих цифр?
23% з тих, хто виїхав, вже не планує повертатися в Україну після війни. 31% готові повернутися, якщо матимуть роботу. Лише 36% українців говорять, що їхні родичі мають однозначний намір повернутися додому.
Це результати свіжого соцопитування Українського інституту майбутнього, які, як на мене, є дуже тривожним. До речі, схожий прогноз днями на комітетських слуханнях озвучила директор Інституту демографії НАН України Елла Лібанова.
Отже, для того, щоб більшість українських біженців повернулись додому, держава повинна направити максимум зусиль і ресурсів, які отримає на відновлення, саме на розвиток економіки.
Нам варто взяти за основу досвід пост-воєнного відновлення Німеччини і Японії, які масово роздавали супер дешеві і довгі гроші бізнесу, запустили сильні стимули для експортерів та промисловості, реформували ключові сфери суспільних відносин (в Україні це верховенство права, адже ні один інвестор не прийде в країну, де поліція і податкова кошмарять інвесторів, які створюють тут робочі місця і сплачують податки, а отримати справедливе рішення суду вкрай важко).
Відбудова лише житлових будинків без сильної економічної програми – не матиме ніякого ефекту. Наші біженці, які повернуться з Європи і не знайдуть тут роботу, бо їх підприємство згоріло, розбомблено орками чи релокнулось в Польщу, – просто зберуть чемодани і поїдуть знову в Європу. Вже не як біженці, а як трудові мігранти.
Найближчим часом запущу процеси, які дозволять Україні уникнути фатальних помилок в процесі відновлення.
А поки перегляньте дослідження Українського інституту повністю.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 640
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 290
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11615
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6746
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4718
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4093
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3187