Про рейтинг щодо міського голови Львова "Львівські клейноди - 2020"
Відповідно до ЗУ "Про місцеві вибори", 25 жовтня 2020 року мають відбутись вибори до органів місцевого самоврядування, якi є визначальними з багатьох причин.
Однією з ключових є те, що саме цими виборами має завершитись процес об'єднання громад, як це передбачено процесом децентралізації.
Від того якою буде львівська громада, які населенні пункти увійдуть (або не увійдуть) до її складу, які стратегічні напрямки стануть визначальними залежить соціально-економічний розвиток міста та його околиць на десятки років. Значною мiрою це в свою чергу є похідним від того хто очолить громаду, з якою командою прийде ця людина.
Власне, від того хто очолить міську раду залежить добробут кожного без винятку мешканця. Важливо, щоб найвищу посаду у львівській громаді зайняла дійсно дієва, харизматична, з новими креативними баченнями особистість, що спроможна відновити стратегічне значення Львова як культурного мистецького, економічного та суспільно-політичного центру України.
Громадською ініціативою "Центр інституційного моделювання, оцінювання та рейтингування" започатковано проект з формування структурованого та системного бачення того яким досвідом, якостями, чеснотами та компетенціями має володіти майбутній голова міста Львова.
З метою неупередженого підходу до оцінювання та рейтингування сформовано науково-методичну та експертну ради.
Завдання науково-методичної ради - опрацювання методології і критеріїв оцінювання потенційних претендентів, а експертної ради - здійснення безпосередньо оцінювання.
Проект реалізується ГІ "Центр інституційного моделювання, оцінювання та рейтингуваня" за розробленою і опробованою методологією. Проектом передбачається публічне обговорення, як результатів самого рейтингового оцінювання, так і атрибутивних характеристик потенційних кандидатів.
Оприлюднення рейтингу версії 1.0 заплановано на червень 2020 року.
Базові цінності та орієнтири
Яким має бути майбутній голова такого граціозного та старовинного міста як Львів? Це дуже важливе питання. Адже від того хто стане майбутнім мером буде залежати в якому напрямку буде розвиватись місто, а надто які морально-етичні цінності будуть домінуючими. Не будемо давати оцінку попередникам і теперішньому очільнику, лише зазначимо, що перед майбутнім головою будуть стояти якісно нові завдання, водночас i масштабні, і далеко непрості.
Від того якою буде нова стратегія розвитку громади, які підходи будуть до збереження історичної спадщини, яким буде публічно-приватне-партнерство в межах агломерації, якою буде взаємодія між міською владою та громадою загалом, залежатиме, чи зможе Львів ще більш підняти славу динамічного, інноваційного та креативного міста чи залишиться гарним, милим містом туристів, книжок та кави.
Тому для містян надзвичайно важливо, аби майбутній голова був наділений цілою низкою чеснот та індивідуальних харизматичних характеристик. Зокрема був відданим громадянином Львова та патріотом України, з повагою відносився до думки мешканців, був публічною, відповідальною, шанованою та самодостатньою особою без зазіхань на корупційні "подвиги".
З огляду на зазначене науково-методичною радою визначено цілу низку критеріїв, зокрема:
- суспільно-політичний авторитет;
- адміністративно-правові компетенції;
- інформаційно-медійна активність;
- рівень впізнаваності;
- наявність команди однодумців;
- спроможність консолідувати громаду м.Львова;
- наявність управлінських компетенцій для виконання обов'язків голови м.Львова;
- та інші.
Самоврядування у м. Львові
Самоврядування у м. Львові пройшло через складні трансформації. Очільниками за назвами посади були і війти, і бургомістри, і президенти, і голови.
Посада війта проіснувала від княжих (руських) часів до 1786 р., реформи місцевого самоврядування у Австрійській імперії.
Від заснування міста і до скасування такої посади після габсбурзької реформи було 115 війтів. Посада війта була перейнята від німців, колонія яких була у Львові ще з княжих часів. На початках війти в місті займалися і господаркою, і судовими справами. До 1378 року війти призначались князями, а опісля посада стала обраною. З того часу провідну роль в місті почав відігравати бурмістр, а юрисдикція війта обмежувалася судами.
Щодо бурґомістрів то їх обирали з членів міської ради. Вибори бурґомiстра міською радою були скасовані Австрійською імперією у 1786 році. З 1805 року по 1870 рік міський бурґомістр призначався урядом, і з цього ж року Львів отримав новий статус. Містом почали керували обрані президенти .До розпаду Австро-Угорщини (1918 р) було обрано 10 президентів. За Польської Республіки з 1934 року президентів міста також обирали. До початку 2-ї Світової війни було обрано 5 президентів. Рада міста складалася з 72 радних.
За Радянського Союзу (комуністичного партійного режиму - КП) голову міськвиконкому Львова обирали. Реальна ж влада зосереджувалася в руках першого секретаря міського комітету КП. 3 1939 р. по 1990 р. було 14 голів. Найвідомишими були В’ячеслав Секретарюк і Богдан Котик. За часів німецької окупації було призначено 3 голови, один з них був українець Юрій Полянський. Перші демократичні вибори до міської ради відбулися в 1990 році. За часів Вільної України було обрано 4 –х голів.
Історичну довідку підготовив
Богдан Горбовий - Товариство УНП ім. П. Могили
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758