Криза в Греції. Чи наступить Україна на ті самі граблі?
Важко повірити що ще недавно Греція була самим справжнім фаворитом за темпами економічного зростання. Хто ж не пам’ятає знаменитий вислів: «У Греції все є».
«Ми хочемо, щоб Греція залишилася частиною європейськогопростору»
КанцлерНімеччини Ангела Меркель
«Потрібно перестати тішити себе ілюзіями, що Греція зумієвирішити свої проблеми, перебуваючи в єврозоні. Потрібно знайти спосіб якомогашвидше позбутись Греції».
Міністрфінансів Латвії Андріс Вілкс.
«Якщо країна не в змозі розплачуватися по боргах, то вонаповинна покинути єврозону»
Міністрфінансів Баварії Маркус Зедер
«Греції доведеться покинути єврозону»
КеруючийЦентральним банком Чехії Мирослав Зінгер.
Як все чудово починалось
Важко повірити що ще недавно Греція була самим справжнім фаворитомза темпами економічного зростання. Хто ж не пам’ятає знаменитий вислів: «УГреції все є». Фактично економіка нащадків Гомера, Геродота та Аристотеля усвоєму розвитку випереджала провідні держави світу. Проте секрет такогоекономічного дива полягав у тому, що практично увесь зріст був результатомактивного «проїдання» майже дармових ресурсів, як державним апаратом, так інаселенням, особливо після приєднання до зони євро.
Усвідомлений погляд наісторію
Щоб осягнути, що відбувається на землях еллінів сьогодніне зайвим буде зробити екскурс у хоча б в недалеке, але все ж таки минуле.
Греція отримала незалежність від Османської імперії в1829 році. Починаючи з другої половини 19 століття і першої половини минулогостоліття поступово долучає сусідні острови і території. Друга світова війнапочалась для греків з бойових дій з Італією в 1940 році, в наслідок чого –окупація Німеччиною. Після падіння нацистського режиму країна полинула у виргромадянської війни, активністю в якій відзначились комуністи. Громадянськавійна закінчилась у 1949 році перемогою монархістів над проповідникамиінтернаціоналу і всього світлого у майбутньому. Геополітично цей внутрішнійконфлікт був черговим кроком у протистоянні між Радянським Союзом та США.
Вступ Греції до блоку НАТО (1952) означав, що Захід нетільки зберіг, але наростив свій вплив на цей регіон. З 1967 року -встановлення диктатури «Чорних полковників», яка закінчилась окупацієюТуреччиною частини Кіпру у 1974 році. Як протест проти окупації греки покидаютьПівнічноатлантичний військово-політичний блок, в який повертаються у 1980 році.В тому ж таки 1974 році в результаті демократичних виборів та референдуму було поваленодиктатуру, прийнято нову конституцію, за якою країна ставала парламентськоюреспублікою, а від так, спростовувалась монархія. У 1981 році Греція вступила вЄС, з 2002 року в зоні євро.
Вважається, що саме введення євро і було тим механізмом,що запустив маховик теперішнього бідацького стану цієї південноєвропейськоїкраїни. Хоча, нашу історію про причини кризи можна починати оповідати щераніше. Під час правління «Чорних полковників» (1967-1974) діяльністьполітичних партій у Греції була заборонена, нові партії сформувалися тількипісля повернення цивільного уряду в 1974 році. Після запровадження новоїконституції склалися дві основні партії, а саме ПАСОК що задекларувала лівоцентриські погляди і«Нова демократія», яка стояла на правоцентриських засадах. Ці дві політичнісили послідовно змінювали один одного при владі. Ситуація докорінно зміниласьлише на останніх дочасних виборах що відбулись у травні-червні 2012 року.
Та саме партіям ПАСОК і «Нова демократія» можутьзавдячувати греки сьогоднішнім своїм нестабільним становищем.
Вибори, вибори - депутати…
То ж, після повернення до«демократії» у 1974 році активно насаджувалась націоналізація, різко почалазростати кількість чиновників, значна частина ВВП держави стала регулюватись вручному режимі, до того ж левова частка потрапляла до потрібних людей. Упідсумку отримали, що 80% економіки – це державний сектор з дуже потужнимсоціальним захистом. А хіба могло бути інакше?
Кожна з двох партій, а це,фактично, родинні клани (дідо, тато, вуйко, племінники, внуки), щоб перемогтина виборах нарощувала бюрократію, обіцяючи лише одне – підвищення соціальнихстандартів. Роздули держапарат та допідвищувались до того, що держборг у 2011році опинився на рівні 150 % від ВВП.ВВП країни на кінець 2011 року становив 220,8 млрд дол. США, а борг – 365,6млрд дол. США. Хоч історії відомі подібні випадки і нічого. До прикладу, вРосії держборг у1998 році становив 146,4 %від внутрішнього валового продукту. Щоправда, у греків, на відміну від РФ,відсутні вуглеводні та «Газпром».
Криза показала, що політичні рішення, а ще більше обрана економічнамодель Греції були хибними. Хронічний надлишок споживання державного секторуперетік у приватний, оголивши головні структурні розриви вконкурентоспроможності і продуктивності. Зростаючі витрати приватного тадержавного секторів в 2000-2008 рр.. становили 97% від ВВП і вилилися впроблеми вже у зовнішній торгівлі. В результаті цього, ще до кризи, загальнийборговий тягар Греції став надмірно високим, досягнувши 214% ВВП в 2008 р., адержборг і розмір кредитування на споживчому ринку стали найвищими в Європі,оцінюючи в 111% і 15% ВВП відповідно. В далекому 1981 році держборг становивлише 26,9 % ВВП.
Слід нагадати, що країни Євросоюзу у своїхполітичних та економічних рішенням мають керуватись так званими Маастрихтськими критеріями, а це дляпочатку - дефіцит державного бюджету має бути не більше 3% ВВП, і державнийборг не повинен перевищувати 60% ВВП. Як бачимо греки десь мали і Маастрих, іусі ці вимоги Європи. Дивно, як взагалі їх прийняли до спільноти та зони євро.Очевидно без хабарів не обійшлось.
… як сніг на голову
Вступ Греції в зону євро (що сталоможливим лише з поданням спотвореної фінансової інформації) мало неоднозначнінаслідки. Постраждали від натиску європейської та світової конкуренції металургійна,текстильна, суднобудівна галузі. Зазнали значних втрат туристичний та готельнийбізнеси, транспортні перевезення. Зазнали втрат практично всі галузі. Розбудова вкрай дорогої спортивної інфраструктури доОлімпіади-2004 та орієнтація практично лише на туристичний бізнес вкінецьпідкосили економіку країни. Рівень безробіття у Греції сягнув межі 26 % і склаввже більше ніж в Іспанії – 25 %, хоча ще на початку року було навпаки.
Основна проблема греків в тому що вони на відміну віднаших сусідів поляків, так і не змогли задіяти хоча б на 20 % можливостейспільного європейського простору. Греція жила не по кишені, а політична елітамаючи на меті сподобатись виборцям декларувала стандарти рівня життя як устарій Європі. Середня пенсія до середньої зарплати була найвищою у Євросоюзі.Для порівняння: у Греції - 95,7%, у Німеччині - 43%, у Великобританії - 30,8% .
Європейські та міжнародніфінансові інституції вимагають від греків, не багато ні мало, знизити держборгдо 2020 року на рівень120% від ВВП (нагадаємо що гранична межа для перебуванняв ЄС – не більше 60 %), ще додатково скоротити держвитрати в 2012 році на 500млн євро, скоротити мінімальну заробітну плату в приватному секторі на 20 %,пенсії – на 15 %. Соціальнінаслідки кризи виявилися в зубожінні населення, різкому збільшенні безробіття,зростанні протестних рухів, кризи довіри до чинної влади, розчаруванні в результатахєвропейської інтеграції. Реально це означаєбанкрутство країни, можливо, навіть громадянську війну, з усіма прикрими дляЄвропи наслідками.
Греція радикалізується
Наслідком невдоволення населення антикризовою політикоюстала кардинальна зміна політичного ландшафту. На ініційованих опозицієюдострокових виборах у травні-червні 2012 року була переформатована двопартійнасистема, що існувала протягом попередніх 30 років. Партії, що входили до складукоаліційного уряду, відповідального за проведення реформ (ПАСОК, «Новадемократія»), були покарані за «антикризову політику» і позбулися більшоїчастини голосів виборців. Половина з них проголосувала за радикальні партії якправого, так і лівого політичного спектрів (комуністи, ліворадикальні партії«СІРІЗА» і «Демократичні ліві», право-популістська партія «Незалежні греки» і неофашистська«Золота зоря»), що закликають до розриву або перегляду угод з кредиторами.Присутність із парламенті відразу семи партій, жодна з яких не має стійкоїбільшості, фактично робить досить проблематичною співпрацю з «трійкоюкредиторів» в тому руслі, в якому воно здійснювалося в 2010-2011 рр.. Такимчином греки впритул наблизились до втрати частини своєї суверенної території, аможе і взагалі бути введено зовнішнє управління.
Фактично Європейський Союз створювався щоб запобігтитаким масштабним катастрофам як Друга світова війна на континенті. Греки злегкістю можуть виконати роль детонатора.
Висновки для України
Україна майже з точністюповторює шлях Греції. Олігархічно-партійні клани, обіцянки на кожних виборахпро краще завтра, вибіркове використання законодавства, розбухлий бюрократично-чиновницькийапарат зріс в рази, постійно «дзюраві» та «планово» дефіцитні державний імісцеві бюджети. Фактично якщо прискіпливо розібратись в нас також практичнодвопартійна модель, з шикарними все зростаючими на кожних виборах обіцянками намайбутнє, а реально відбувається зубожіння народу. Намітився стійкий крен дополітичного та економічного банкротства країни. А можливо відбувається зачистка«майданчика» під здачу в «оренду», Харківські угоди показали що в нашій країніможливо все.
Андріян Фітьо
Роман Соломонюк
Назар Мазур
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8489
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8452
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 6212
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 6082
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3574