Ринок житла без рожевих окулярів
На сьогодні ні у Києві, ні в Одесі, ні в Дніпрі, ні у Запоріжжі житло майже не будується. Будується лише у Західній Україні. З чим це пов’язано?
Головна перевага західних областей України в тому, що вони ближче до кордону із Західною Європою і відповідно, за відчуттями наших співгромадян, там спокійніше. Там попит на житло не такий як до початку війни, але усе ще існує, на відміну від інших регіонів.
Але я – про Київ. Починаючи з 2010 року багато київських забудовників перейшли від формату двох-трьох під’їзного дому на багатосекційні будинки, які нагадують Велику китайську стіну.
Сьогодні, хоча столиця є найбільш захищеним містом у країні, на вулицях постійно натовпи, а на дорогах затори, київське будівництво стагнує. Собівартість, місткість та потреби будівництва суттєво здорожчали та суттєво перевищили ці показники у мало секційних і малоповерхових обʼєктах.
Забудовники, і «маленькі», і «великі» заморозили будівництво в столиці, тому що продаж однієї квартири на місяць, який не завжди відбувається, нічого не вирішує з точки зору витратності та окупності проєкту. Вони перетікають та перенаправляються на малоквартирні будинки за межу міста. Таким чином, певне хоча й мляве відродження будівництва є, але замість великих проєктів в столиці, будуються невеликі будинки в області. Зазначу, що навіть це пожвавлення будівництва значно відстає від показників навіть далекого 2002 року.
Є й додаткові чинники погіршення ситуації. По-перше, це ракетні обстріли інфраструктури. Не секрет, що наша енергосистема змушена знов повертатися до планових відключень. Тобто, зима наступає, нас можуть очікувати чергові блекаути.
По-друге, багато забудовників вивели гроші з країни та з високою ймовірністю вже повʼязали їх з бізнесом або активами за кордоном. Навіть якщо завтра закінчиться війна, швидко повернути ці активи буде складно, а їх повернення призведе до трансакційних витрат. Додатково стримує відновлення будівництва і стрімке збільшення його собівартості.
По-третє, з початком повномасштабного вторгнення рф деякі будівельні майданчики залишили без консервації. А це знов таки - збільшення витрат. Десь - буде зсув ґрунту, десь – виникне потреба замінить гнилу інженерію, а у когось не було охорони та будматеріали кудись зникли.
По-четверте, найбільші металургійні підприємства країни зруйновані. Тобто арматура, швелера, метал стануть імпортними. Поки активного будівництва в країні немає, металобази ще повні, але це тимчасові залишки.
По-п’яте – демографія і робоча сила. Серед воїнів, які захищають країну, чимало будівельників. А настане мирний час і скасують мораторій на виїзд чоловіків? Почнеться відбудова інфраструктури країни й виникне потреба в робочих руках. На практиці це означає, що забудовники будуть конкурувати за робочі руки з інфраструктурниками, що призведе до зростання вартості праці.
Нагадаю, що навіть правильно законсервоване, заморожене будівництво – це теж не безкоштовно. Є оренда землі, комунікацій, є охорона території, є утримання офісу, оренда кранів тощо. Додаємо до цього зростання курсу долара, бо так чи інакше вартість квадратного метра орієнтується на валюту. Завдяки законодавчим ініціативам, додаткові витрати при оформленні угод торкнуться як забудовника, так і інвестора. Але ж ми розуміємо, що всі свої затрати забудовник урешті перенесе на вартість квадратного метра. На мою думку, за оптимістичним сценарієм собівартість збільшиться щонайменше на 30%.
Що може змінити ситуацію на краще? Почну з найпростішого – зайдуть іноземні компанії й все відбудують. Для західних компаній девелоперство в Україні не є прозорим та зрозумілим. Що стосується вихідців з колишнього СРСР, тих, хто розуміє нашу систему, то їх стримує не питання капіталу, а ринок збуту. Кожен буде вимірювати попит, бо на ринок, що деградує не заходять.
Безумовно, держава може допомогти відновленню будівництва. Наприклад, програма кредитування єОселя розглядає лише об’єкти від 70% ступеня готовності. А що це означає на практиці? Як правило, це об’єкти з готовою коробкою, фасадом та вікнами. І якщо рахувати довоєнними мірками, то квартири мають бути вже розпродані. Можливо залишились великі багатокімнатні квартири, але точно не однокімнатні. Таким чином, ринок первинного житла мало що може запропонувати єОселі. Що стосується вторинного ринку, то єОселя обмежується квартирами, вартість квадратного метра яких не перевищує $1300, а вік будинку – п'яти років.
Повернемося безпосередньо до будівництва. Вважаю, що з високим ступенем вірогідності, Україна перейде на нові технології, стане будувати більш швидко і якісно. Все залежить від того, коли закінчиться війна, умов перемоги й розуміння, що ринок зростає. Але я вірю – ми переможемо. Спочатку на фронті, а потім і всі ті проблеми, які вона викликала.
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 702
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 591
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 206
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35729
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11562
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10882
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9954
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5898