Нововведення від НБУ: чи матиме попит дозвіл на купівлю валюти в банках?
Деякі банки вже відреагували на нововведення, та чи сподобалося це людям та потенційним вкладникам? У цьому блозі розберемося, чи змінить цей підхід ситуацію на валютному ринку.
21 жовтня Нацбанк дозволив придбання безготівкового долара для населення за офіційним курсом 36,57 грн. Але отримати на руки ці гроші громадяни не зможуть — вони будуть знаходитись на депозиті, а після закінчення його терміну сума буде конвертована в гривню. Очікується, що такий механізм дозволить можливість зберегти заощадження українців, зменшити попит на іноземну валюту, знизити тиск на курс та зекономити міжнародні резерви. Деякі банки вже відреагували на нововведення, та чи сподобалося це людям та потенційним вкладникам? У цьому блозі розберемося, чи змінить цей підхід ситуацію на валютному ринку.
Національний Банк України запровадив новий інструмент, щоб громадяни могли захистити свої збереження за умов надмірної інфляції, викликаної війною. Цей механізм доволі простий: клієнт банку купує валюту, вона зараховується на депозит, а після закінчення терміну вкладення конвертуються в гривні за поточним офіційним курсом. Після цього клієнт може отримати й користуватися цими грошима. При цьому обмежень щодо суми вкладів та їх кількості немає. Кожна банківська установа сама визначає відсоткові ставки, які може запропонувати своїм клієнтам. Варто додати, що термін депозиту повинен бути не менший за 6 місяців з ймовірним продовженням, але без можливості дострокового розірвання. Банки не зможуть використати цю валюту для власних операцій, вона буде розміщена в Нацбанку, який буде платити їм 3% річних.
З усього цього виходить, що вкладники можуть заробити на такому інвестуванні лише в разі зниження офіційного курсу гривні. Звісно, що в ситуації постійних бойових дій, ракетних обстрілів та занепаду економіки — малоймовірно, що гривня значно зміцниться найближчим часом. Якщо курс залишиться на тому ж рівні, а вкладник придбає іноземну валюту і відкриє депозит — за пів року він отримає ту ж суму плюс відсоток банку. Враховуючи високу інфляцію, постає питання — наскільки такі інвестиції можуть зацікавити людей?
ПриватБанк першим відреагував на нововведення та вже 21 жовтня презентував відповідну опцію в додатку Приват24, яка з’явилась в розділі з іншими депозитами. При цьому мінімальна сума вкладення буде 500$, комісія за купівлю валюти не стягуватиметься, а ставка сягатиме 0,001% річних. Поповнити такий депозит неможливо, проте кількість відкритих вкладів може бути необмеженою. Монобанк, своєю чергою, не поспішає запроваджувати нововведення. Співзасновник Олег Гороховський спочатку анонсував нові депозити, а потім, побачивши реакцію користувачів, створив опитування. У цьому голосуванні клієнти висловились за непотрібність цієї функції. Наразі “mono” не повідомляв про запровадження нових валютних депозитів.
Очевидно, що люди не поспішатимуть із такими вкладеннями, адже цей тип депозиту неможливо розірвати достроково, а вигода не перевищує ризики. Ймовірно, що з часом, НБУ скорелює співвідношення гривні до долара, як останнього разу в липні. Нагадаю, що тоді вартість долара піднялася з 29,2 до 36,6 гривні. Наразі важко сказати коли буде наступне зростання, проте, очікується, що середньорічний курс долара буде близько 42 гривень у 2023 році.
Першим найважливішим аспектом дозволу придбання іноземної валюти для депозитів слід вважати зниження ажіотажу на готівковому ринку, адже попит очікувано знизиться. Як другий позитивний фактор слід розглянути те, що міжнародні резерви не скоротяться внаслідок зворотного продажу депозитних коштів. Враховуючи швидке запровадження в деяких банках — проєкт був розроблений за участі деяких банківських установ, а отже підтримка банківського сектору вже гарантована.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32543
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12200
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8318
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7272
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6195