Глобальні цифрові платежі: 3 ключові тренди нової реальності
Швидкі та доступні цифрові платежі стають новою нормою для суспільства. За півтора року пандемії платіжна сфера зробила величезний ривок уперед
Тренд 1: Пандемія як драйвер цифрової трансформації
Перетворення, які раніше могли тривати роками, відбулися за лічені місяці. Драйвером таких змін стала пандемія COVID-19 і пов'язані з нею обмеження на поїздки, покупки, фізичне спілкування та розваги. Цифрові рішення, які раніше розглядалися як «бажані у майбутньому», стали необхідні тут і зараз.
Як показало нещодавнє опитування, троє з кожних чотирьох підприємців відзначили, що під час пандемії відбувся стрімкий прогрес цифровізації бізнесу. Більшість підприємців досягли помітного прогресу у створенні ефективного цифрового досвіду для споживачів. Сім із десяти опитаних успішно впровадили нові цифрові бізнес-моделі та джерела доходу.
Проте було би помилкою стверджувати, що все відбувалося настільки гладко. Компанії у традиційних видах бізнесу – наприклад, класичні банки, – виявилися не готовими так швидко переходити до цифрових моделей. У багатьох країнах у березні-квітні 2020-го панував банківський колапс: закрилися відділення та уповільнилися практично всі види платежів.
Тренд 2: Трудові мігранти – топ-канал платіжної цифровізації
Натомість відбулося стрімке зростання цифрових переказів. Фінтех компанії змогли запропонувати зручніші інструменти для вирішення повсякденних проблем споживачів – зокрема, закритих через локдаун кордонів і, відповідно, розділених сімей, які не могли зустрічатися разом, як раніше.
Згідно з нашими даними, менш ніж за півтора року з початку пандемії кількість переказів до України з-за кордону зросла на 156%. «Піки» зростання ми зафіксували в березні (+210%) і в квітні 2020-го (+215%), а рекордним за сумою переказів став грудень минулого року, коли українці, які працюють за кордоном, здійснили додому близько 200 тисяч переказів на загальну суму майже 35 млн євро. І це має пояснення: через локдаун багато заробітчан не змогли приїхати додому на новорічні свята, щоб особисто привезти подарунки своїм близьким.
Згідно з останніми дослідженнями, Україна залишається у десятці країн – найбільших отримувачів грошових переказів з-закордону серед держав із низьким та середнім рівнем доходу. Цікаво, що гроші, які відправляли трудові мігранти додому, в цілому значно пом'якшили наслідки пандемії для українських родин. У 2020-му обсяг таких переказів склав 12,1 млрд доларів, а в 2021-му, за прогнозами Національного банку України, загальна сума ще збільшиться на 11% – до 13,3 млрд доларів.
Крім того, спостерігаємо й таку тенденцію: за час пандемії збільшилася кількість переказів в Україну на невеликі суми - від 100 до 200 євро, адже заробітчани надсилали гроші, допомагаючи своїм близьким вирішувати щоденні питання (наприклад, оплачувати комунальні послуги).
Тренд 3: Нова фінтех-парадигма
Історія про те, як українські трудові мігранти використовують нові можливості для переказу коштів, – це частина історії про революційні зміни у сфері платежів. Глобальний світ, у якому люди вільно обирають, де працювати, жити та куди подорожувати, потребує нових можливостей для руху грошей. Суттєвий запит на цифрові платежі сприяв появі нових гравців на ринку міжнародних переказів, зниженню вартості обслуговування та прискоренню швидкості транзакцій.
Наразі ми спостерігаємо нову фінтех-парадигму, яка базується на інноваційних цифрових технологіях, серед яких – цифровий банкінг, штучний інтелект, платіжні інновації та відкритий банкінг. Завдяки таким інноваціям «цифра» витісняє готівку із наших гаманців. За прогнозами експертів ринку, до 2023 року майже 420 млрд транзакцій на загальну суму 7 трлн доларів, які здійснюються сьогодні готівкою, будуть проводитися за допомогою карт і цифрових платежів. До 2030 року цей обсяг зросте в сім разів – до 48 трлн доларів.
Отже, очевидно, що фінтех-парадигма нової реальності сприяє стрімкій цифровізації суспільства. Саме завдяки інноваціям ми долаємо будь-які фізичні кордони, відкриваємо нові ринки, ефективно керуємо своїми грошима і через глобальні цифрові перекази оперативно допомагаємо своїм рідним вдома.
Джерела:
- Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини Світлана Приймак 11:00
- Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій Євген Морозов 10:49
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко вчора о 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль вчора о 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін вчора о 15:31
- ЄС затвердив нові вимоги до промислових зразків Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Чи мають право слідчі відібрати ваш телефон? Сергій Моргун вчора о 11:20
- Межа між дисциплінарною й адміністративною відповідальністю військовослужбовців Світлана Приймак вчора о 11:00
- Як українським трейдерам успішно працювати на IBEX: умови доступу та переваги Ростислав Никітенко вчора о 10:29
- Механізм стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Євген Морозов вчора о 10:13
- Суд визнав: студент іноземного вишу має право на відстрочку від мобілізаці Арсен Маринушкін 25.11.2024 21:42
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван 25.11.2024 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 25.11.2024 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 25.11.2024 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 25.11.2024 07:32
-
Рада скасувала можливість конфіскувати майно у корупціонерів за угодою зі слідством
Бізнес 81107
-
У Британії опублікували дані про реальний стан економік України та Росії
Фінанси 38258
-
У Білій Церкві у 2025 році почнуть будувати ще два заводи
Бізнес 15738
-
Уряд виплатить 6500 грн допомоги на дітей для проходження зими: хто отримає
Бізнес 14313
-
Курс рубля другий день поспіль б’є антирекорди з березня 2022 року
Фінанси 11912