У чому полягають ризики нової форми податкової накладної з ПДВ
1 квітня 2016 року набуває чинності Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, яким затверджено нову форму податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ).
1 квітня 2016 року набуває чинності Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, яким затверджено нову форму податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ). На відміну від попередньої форми у новій податковій накладній відсутня графа “Вид цивільно-правового договору ”, в якій необхідно було зазначати вид цивільно-правової угоди у відповідності до Цивільного кодексу України (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, дарування, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Здавалось би, такі зміни є цілком логічним кроком, враховуючи те, що з 29.07.2015 р. з Податкового кодексу (ПК) України був виключений підпункт “и” пункту 201.1 cтатті 201, згідно з яким вказівка про “вид цивільно-правового-договору” була одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної. І все було б добре, якби не одне “АЛЕ”.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» було внесено зміну до статті 201 ПК України, згідно з якою податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Словосполучення “не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст” є досить нечітким, а тому, враховуючи специфіку роботи працівників фіскальної служби, створює передумови для всіляких зловживань такими контролерами. Очевидно, що намагаючись у будь-який спосіб позбавити платників податку задекларованого податкового кредиту, фіскали зможуть вдаватись до вкрай розширеного тлумачення щодо наявності достатньої інформації у податковій накладній, яка “не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст”.
Не виключно, що вже за наслідками звітування з ПДВ за квітень 2016 року платникам податків почнуть надсилати запити про надання інформації та її документальне підтвердження, з причин начебто неможливості здійснити ідентифікацію тієї чи іншої господарської операції (які дуже і дуже різноманітні). Для платників податку навіть отримання таких “листів щастя” можна вважати “кроком на зустріч”, адже таким чином їм фактично пропонують ще встигнути виправитись, а не одразу знімають податковий кредит за наслідками камеральної перевірки, яка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника або направлення на її проведення. До чого може призвести ігнорування відповідних «запитів» або несвоєчасна (превентивна) відповідь на нього дуже відомо – призначення позапланової перевірки. У зв’язку з чим, платникам податків треба бути готовими до необхідності відстоювати своє право на податковий кредит з ПДВ в умовах законодавчої невизначеності підстав для його позбавлення.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 712
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 29639
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27457
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24611
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8163
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7174