Чому на карантині споживачі можуть залишитись без світла
Платежі споживачів електричної енергії різко зменшились, а з ними і надходження від постачальників електроенергії за її розподіл.
Нові правила на ринку електроенергії України запрацювали, попри критику і побоювання експертів.
Відбулось багато змін, ми отримали конкурентне середовище, де постачальники електроенергії борються за свого клієнта, підвищуючи якість послуг та утримуючи ціни.
Однак, для багатьох стало очевидним, що цей ринок, попри свій динамічний розвиток, потребує значних змін та доопрацювань.
В першу чергу, це стосується регулювання діяльності операторів систем розподілу (ОСР), які за старої моделі ринку ми знали як обленерго.
Крім того, потребують вирішення питання, які дісталися «новому ринку» від «старого» у спадок - зокрема заборгованість ОСР перед ДП «Енергоринок» та відповідна заборгованість цього ДП перед виробниками електричної енергії.
Карантин: зміни відчули усі
На сьогоднішній день перед нами стоять масштабні виклики.
У зв’язку із карантином, який триває в України вже майже 2 місяці, через світову пандемію коронавірусу, більшість бізнесів зіштовхнулись зі складними випробуваннями, а деякі змушені взагалі припинити своє існування.
Платежі споживачів електричної енергії різко зменшились (адже держава фактично дозволила це), а з ними і надходження від постачальників електричної енергії за її розподіл.
При цьому ОСРи, на даний момент позбавлені механізмів захисту та не отримали дзеркальних прав, які отримали споживачі. Якщо ситуація не зміниться, ОСРи опиняться під загрозою серйозної кризи, що може призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема і для споживачів.
Якщо кошти вчасно не будуть надходити, оператори систем розподілу просто не матимуть змоги вчасно реагувати на збої в мережах та проводити ремонтні роботи. До прикладу, під час нещодавніх масштабних пожеж в Чорнобильській зоні постраждали лінії електропередач, і, якби не вчасна реакція ОСР, споживачі могли б надовго залишитись без електрики. На щастя, ситуацію швидко вдалось владнати і вона не вийшла з-під контролю.
Якщо ресурси операторів розподілу будуть обмежені, будь-які аварії в електросистемах можуть негативно відобразитись на споживачах, залишивши їх без світла.
Варто відмітити, що оператори систем розподілу забезпечують робочими місцями тисячі спеціалістів по всій Україні, які під час карантинних заходів мають змогу утримувати свої родини. А от якщо тенденція з неплатежами продовжиться, а до ОСР почнуть застосовувати санкції, це може залишити людей без заробітних плат.
Щоб цього не сталось, потрібно не застосовувати штрафи та інші санкції до операторів систем розподілу електроенергії (ОСР) в період карантину.
Переконаний, що оператори систем розподілу будуть спрямовувати всі ресурси для надійного та безперебійного електрозабезпечення споживачів України, однак набагато легше їм буде це робити, якщо їм будуть надані певні послаблення, як це було зроблено по відношенню до інших учасників ринку.
«Антикоронавірусні» зміни
Консолідоване вирішення існуючих проблем на ринку електроенергії важливо не лише операторам розподілу, а й усім учасникам ринку, в тому числі й споживачам.
Хочу підкреслити, що ОСРи «not Geedy Grids» (не жадібні мережі), як дехто намагається їх представити. Вони не направлені на спробу заробити на проблемі чи отримати якісь «компенсації».
Від себе хочу подякувати #НКРЕКП за Постанову 766, але в неї варто внести певні зміни, які дадуть можливість більш плавно та злагоджено пройти карантин, а саме:
1) Продовжити терміни реалізації програми ремонтів та інвестиційної програми 2020 року та надання для затвердження Плану розвитку системи розподілу 2021-2025 виключно на строк, що дорівнює терміну запровадження карантину. Жодних послаблень в роботі – виключно здорова необхідність. Віддалено будувати (реконструювати) лінії електропередачі нереально. І це з не буде стосуватися аварійних ремонтів – всі ці роботи будуть виконуватися вчасно і на належному рівні.
2) Призупинити застосування санкцій до ОСР за пропущення строків подання до НКРЕКП звітності. Проблема не в подачі звітності, а в зборі інформації, яка істотно утруднюється з карантином. Крім того необхідно мінімізувати соціальні контакти.
3) Врегулювання питання прострочення розрахунків ОСР з ПрАТ «НЕК Укренерго» та набуття ОСР статусу «Дефолтний». ОСРи не відмовляються від боргів – вони їх заплатять, але виходить ситуація, що вони самі не отримують кошти від постачальників, а ті від споживачів і не нараховують штрафів, але самі змушені штрафи платити. Тут виключно річ іде про рівність підходів до всіх суб’єктів.
І окремим блоком пропоную винести питання до Кабінету Міністрів України, яким ми просимо внести зміни до постанови КМУ №211. Формулювання однієї норми цієї постанови (підпункт 12 пункту 2) може створити велику проблему, оскільки розриває ланцюжок платежів, так що відновити його згідно діючого законодавства неможливо. А проблема просто в формулюванні.
Сьогодні стало відомо, що Уряд продовжив карантин до 22 травня. Однак, рано чи пізно карантинні заходи поступово будуть послаблювати, а потім – і повністю скасують. Тож сподіваюсь, що ми всі якомога скоріше повернемось до ефективної роботи у звичному для всіх режимі з мінімальними втратами.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 317
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 108
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6751
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5240
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4285
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3430
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2600